Водзӧ тӧдмӧдам газет лыддьысьясӧс Сыктывдінысь аслыспӧлӧс йӧзкӧд. Та пӧрйӧ волім Зеленечӧ, педагогъяс Осиповъяс ордӧ. Семьяын традицияясӧн да челядь быдтанногӧн юксис кӧзяйкаыс — Алёна Витальевна.
Быттьӧ мойдӧ веськавлан…
Изьва районса Константин грездын уджалӧ «Константиновская» шойччан база. Людмила да Константин Чупровъяс дас кык во нин ньӧжйӧник лӧсьӧдӧны ас му радейтысьяслы шойччан места. Ыджыд вын колӧ пуктыны том гозъялы, медым гӧсьтъяслы и водзӧ окота вӧлі татчӧ волывлыны.
Шудтӧ доран ачыд
Мылдін районысь Екатерина да Михаил Квасовъяслӧн уна челядя семьяыс дас воысь унджык сайын овмӧдчӧма-вужъясьӧма Абарын. Кыпыд керкасӧ казялӧмаӧсь Пыстин уличаын. Екатерина дзиръяӧд пыригас нин кывкӧрталӧма, ньӧбам пӧ. Киподтуя кӧзяинлӧн зільӧмӧн йӧрыс вочасӧн вежсьӧма: кыпалӧма выль пывсян, тшак моз — горт гӧгӧрын колана быдсикас сарай-стрӧйба, чом, вольер, керкасӧ эжӧмаӧсь, дзоньталӧмаӧсь-выльмӧдӧмаӧсь. И лоӧма тані лӧнь да лӧсьыд. […]
Донаӧс да бурӧс, али донтӧмӧс да?..
Кык вежон мысти челядь мӧдӧдчасны школаӧ. Ылӧсас 40 прӧчент мам-батьыс пӧ водзвыв надзӧник дасьтысьӧмаӧсь нин тайӧ кывкутана кад кежлас да ньӧбӧмаӧсь став коланаторсӧ. Торйӧн нин, кагукыс кӧ мунӧ медводдза классӧ. Но унджыкыс уськӧдчӧны лавкаӧ август помланьын. Водзті Сыктывкарын вӧлі «Школьник» торъя вузасянін. Ӧтилаысь позьӧ вӧлі ньӧбны став коланасӧ. А талун ковмас котралыштны. Дерт, кӧсъян кӧ […]
Беларусьын казьтыштім война вояс
Айму вӧсна Ыджыд тыш дырйи «Багратион» операция нуӧдӧм бӧрын 1944 вося гожӧмын фашистъясысь вӧлі мездӧма Белоруссия. Тайӧ лоӧмторсяньыс 80 во тырӧмлы сиӧм Паметь эстафета дырйи косьяс мунанінӧ волісны усьӧм салдатъяслӧн рӧдвуж, Россияысь да Беларусьысь поискӧвикъяс, общественнӧй музейясӧн веськӧдлысьяс.
ВИЧ – гуся пӧрӧс
Тайӧ висьӧмыс ӧткодя кӧвъясьӧ мужичӧйлы и нывбабалы, томлы и олӧмалы. Весиг пузчужӧм кагуклы пӧрӧсыс вуджӧ вирнас да мам йӧвнас. Коми Республикаын ВИЧ-ысь талун бурдӧдчӧ 3,5 сюрс морт. Но збыльвылас тайӧ лыдпасыс вит-дас пӧв пӧ ыджыдджык. Ӧ д унаӧн оз тӧдны, мый вир-яяс поздысьӧма ВИЧ-инфекция, мортсӧ нинӧмӧн ёнасӧ оз майшӧдлы да, та вӧсна сійӧ оз и […]
Тайгаын быдмис мича кар…
Тайӧ сёрникузясӧ босьті Серафим Поповлӧн «Ленинградскӧй улича Печора карын» кывбурысь. Таво январсянь Печора районса администрацияӧн веськӧдлысьлысь удж вӧчӧ Галина Яковина. Кыдзи талун олӧ да сӧвмӧ кар-районыс? Мый майшӧдлӧ выль веськӧдлысьӧс? Тайӧ да мукӧд юалӧм вылӧ Галина Сергеевна вочавидзис журналистъяскӧд аддзысьлігӧн Коми Республикаса юралысь Владимир Уйбаӧн панӧм медиауджтас серти.
Бара на аддзысьлам, дона Рудник!
Луздор районса Малый Рудникын котыртлісны аслыспӧлӧс гаж, кытчӧ волісны тайӧ грездас олысьяслӧн некымын кӧлена. Котыртісны кыпыд аддзысьлӧмсӧ Наталья Кузнецова да Олеся Сивергина, Савва Степанович Захаровлӧн да Михаил Александрович Урнышевлӧн внучкаяс.
Пӧрысь лыыд рыж – чегас кӧ, сьӧкыд йитны
Кымын дырджык мортыд олӧ, сымын рыжджык лоӧ вир-яйыс. Сійӧ быттьӧкӧ хрусталь дозмук. Том мортыд весиг вылісянь кӧ шнёпкысяс муас, овлӧ, некыт оз чегъяв-дойд. А 65 арӧсалы тырмымӧн кок йывсяньыс гатшасьны. Пӧрысь мортлы медся лёк чегъявны кадж дзирсӧ. Лёк пыкӧс, инфаркт да сюв висьӧм серти кадж дзир чегӧмысь кувсьысьыс ёна унджык. Мыйла олӧмалӧн рыжмӧ лыыс? Кыдзи […]
Ылі районъясын медшӧр тӧждыс – туй
Вуктыл да Мылдін районъяс меститчӧны Печора йылын. Вуктыл районса администрацияӧн во джын нин юрнуӧдӧ Наталья Новикова, а Алексей Целищев матӧ вит во веськӧдлӧ Мылдін районса администрацияӧн. Республикаса юӧр сетан тэчасын зільысь журналистъяскӧд аддзысьлігӧн Алексей Целищев пасйис, миянлы пӧ колӧ стӧча да тырвыйӧ тӧдмӧдны йӧзсӧ веськӧдлан тэчас уджӧн. Талы вӧлі и сиӧма аддзысьлӧмыс.