Коді эстӧн черквидзӧ?

Тӧдса висьтавліс. Коркӧ арнас мужикъяс кайӧмаӧсь вӧр керкаӧ. Другыс 14 арӧса писӧ тшӧтш босьтӧма. Дерт, мужикъясыд босьтӧмаӧсь и аскур. Колӧ ӧд сезон воссьӧм пасйыны! Детинкаыд, дерт, мужикъяскӧд оз ю, да батьыс сылы «мелкашка» сетӧма, мунпӧ консерв банкаӧ ли пуас лыйлышт. Детинкаыд мунас. Кад мысти локтӧ аштӧма, синмыс сувтса: – Ме ош лыйи… Ставныс шай-паймунасны. Здук […]

Жар Иорданияысь кӧдзыд Россияӧ

Мыйта шусьӧг йӧзыс лӧсьӧдлӧмаӧсь велӧдчӧм йылысь!  Збыльысь ӧд: тӧдӧмлуныд восьтӧ быдлаӧ ӧдзӧс, паськӧдӧ видзӧдластӧ. И, дерт жӧ, мортсӧ озырмӧдӧ выль кывйӧн тӧдмасьӧмыс – вужвойтыр оласногысь гусяторъяс восьтӧмыс. Туясьысьяс важӧн нин висьтавлісны, мый кыв велӧдӧм сӧвмӧдӧ юр вем, артмӧдӧ выль нейрон йитӧдъяс. Такӧд тшӧтш тэнад лоӧ позянлун тӧдмасьны-ёртасьны унджык йӧзкӧд, а гашкӧ, и аддзыны медыджыд радейтчӧмтӧ… […]

Кыськӧ тай воис!

Тайӧ вӧлі тӧв шӧрын. Ми важ патераын на олім. Ӧтчыд сёр рытӧ кодкӧ таркӧдчис ӧдзӧсӧ. Ме сійӧ здукас пач дорын нокси, аладдя жариті, а кык посни ныв ворсісны ылысса жырйын. Верӧс сэк уджаліс пилорамаын да вӧлі смена вылын. Сылы водз на вонысӧ. Восьта ӧдзӧс – сулалӧ ар ветымына мужичӧй. Сьӧд пася, еджыд гын сапӧга, руд […]

Лымъя мойд

Миянӧс бара на нимкодьӧдӧ Эжва районса «Шонді войт» библиотека. Кывлӧмаӧсь Удмуртияын дасьтӧм «Серпасалӧм мойд» уджтас йылысь да пырысь-пыр ышӧдӧмаӧсь ассьыныс ичӧт лыддьысьысьяссӧ пырӧдчыны конкурсӧ. Позьӧма серпасасьны индӧм дас нёль авторлӧн гижӧд серти, но Комиысь аньяс, дерт, бӧрйӧмаӧсь коми гижысьӧс. Сизим котырӧн лыддьӧмаӧсь Анастасия Сукгоевалысь «Большая зима», «Зима на носу» да «Предновогодняя суета» кывбуръяс, а сэсся […]

«Мортыд ас кывйӧн кык пӧв ён»

Россияын 190-ысь унджык сикас войтыр. Коми муын орччӧн олӧны 124 национальносьт. Быдӧнлӧн аслас история, культура-традиция, сёрнитанног. Уна нэмнад, дерт, мукӧд войтырыс вошис, а накӧд тшӧтш эз ло и кывйыс. Та понда колӧ видзны бырӧмысь ӧніясӧ, талунъя культураяссӧ. И тайӧ медыджыд мог му вылын олысьяслӧн. Кывъяс понда тӧждысян ордым бӧрйӧма и Александра Ермолаева, дзик роч морт, […]

Органы местного самоуправления Коми получили средства на реализацию народных инициатив

Муниципальным образованиям за участие в проекте «Народный бюджет» ежегодно выделяются гранты Главы Республики Коми. В общей сложности Правительство региона направит на эти цели 70 миллионов рублей.

Лӧсьӧдлыны ог куж, висьтала кыдз вӧлі

Менам висерса воспитанньӧ (коді оз тӧд,  сиктыс Кӧрткерӧс районын). Миян керканым Татар посёлокын (тадзи шуисны инсӧ, челядьыс уна вӧлӧма да). Суседъяс сӧмын зонъяс. Коркӧ войбыд сулалі пельӧсын: мам-бать тӧдмалісны, мый ми зонпосникӧд зорӧд сайын турун сі куритім. Сэки ме мӧдӧд классын велӧдчи. Тайӧ урокыс став олӧм кежлӧ. Ӧнӧдз ог курит. И тіянлы ог тшӧкты. Витӧд […]

Порсьлӧн вокыс

І. Васюкыд ӧд зэв урӧс детина вӧлі. Нигаясыд пыр вӧлі джоджын туплясьӧны. Кӧмкотыд – пызан вылас. Мыйкӧ сёйигад пызан вывтӧ да морӧстӧ киськалас, чери яйтӧ сідзи и сюялӧ вомас няйт кинас. – Мун жӧ, – шуӧ сылы велӧдысьыс, –  вокыд дінӧ петав. Ме кӧть сыкості оланін-тӧ идӧртышта. Васюк чуймис: – Менам, – шуӧ, – вокыс […]

Асывсянь рытӧдз – физкультура да спорт

Кольӧм вежонӧ Луздор районса Абъячойын кыпыда восьтісны ӧнія выль спорткомплекс. Стрӧитӧма сійӧс «Демография» нацпроектлӧн «Спорт – норма жизни» федеральнӧй уджтас весьтӧ, видзӧма 389,9 миллион шайт, сы лыдын 136,7 миллионсӧ федеральнӧй сьӧмкудйысь. Спорткомплекссӧ уджӧдны кутас Луздор районын томуловлы содтӧд тӧдӧмлун сетан шӧрин. Тані кутасны нуӧдны мини-футболысь, баскетболысь, волейболысь, туризмысь, пауэрлифтингысь, атлетика гимнастикаысь тренировкаяс. Локтан воӧ восьтасны […]

Дась уджавны да дорйыны

Самуил Маршак 1937 вося «Рассказ о  неизвестном герое» кывбурын гижӧ: кусӧдчысьяс, милиция да фотографъяс корсьӧны ар кызя, шӧркодь тушаа, крепыд паськыд пельпома, еджыд футболкаа да кепкаа том мортӧс, коді биысь петкӧдіс кагаӧс. Морӧсас сылӧн – ГТО пас. Таысь кындзи пӧ немтор абу тӧдса. Гижысьыс быттьӧ серамсорӧн крукыштӧ лыддьысьысьӧс, ӧд ГТО пас серти кодӧскӧ аддзыны абу […]

Пролистать наверх