Гортад пукав – шойччы!

Коронавирус паськалöм понда талун быдöн нин ёна майшасьö. Тайö выль сикас вируссö медводз казялöмаöсь Китайса Хубэйын 2019 во помын, а тавося мартын воис нин Комиöдз. Öні республикаын COVID-19 кöвъясьöма 402 мортлы нин.

Мир пасьталаын коронавирус вуджö мортсянь мортлы, и та вöсна йöзыс зэв унаöн, кыдз тыдалö öтуввезйын, шöйöвошöмаöсь-шызьöмаöсь. Кыдзи асьтö киö босьны, та йылысь сёрнитім семьялы да школаын челядьлы отсöг сетысь психолог Елена Дроздовакöд.

Асьтö эн повзьöдлы

–Елена Александровна, талун, позьö шуны, йöзыс юксисны шöри. Öтияс шуöны, ми пö ставным кулам, мöдъяс чайтöны, мый нинöм сэтшöмыс абу – быдвося нёрпалöм пö тайö. Но век жö йöзсö шымыртö сiдз шусяна паника…

–Ми эг думайтöй, мый та выйöдз воам. И, дерт, йöзыс шöйöвошисны, ёна повзисны. Ме ачым гоз-мöд лун майшаси, кор коронавирусыс кутiс паськавны. Асывсянь войöдзыс кö коронавирус йылысь сэн и тан помся висьталöны, дерт, повзян. Но колö босьтны асьтö киö!

Дерт, абу быд морт öткодь. Психология кывйöн кö шуны, уна сикас психотик эм. И вермас лоны, мый найö асьныс оз тöдны, кутшöм группаö пырöны. Шуам, торйöдам параноидальнöй синдромаöс: öтияс öтарö чышкалöны öдзöс вуг, мöдъяс пыр öти кокысь чеччöны… Татшöм йöзыс ставсьыс полöны. А налöн поведениеыс – оласног.

Но эмöсь и сэтшöмъяс, кодъяслы вирусыс – тшаква. Татшöмъясыс и öнi ветлöдлöны öта-мöд ордас гöститны, ныр-воманыс маска оз новлыны, резинаысь чуня кепысь оз жö. Но туявны кö налысь поведениесö, тыдовтчö, налöн эм сідз шусяна бессознательнöй полöм. Нинöмö эскытöмыс сійö полöм жö. Тадзи найö асьсö видзöны мыйыськö.

Водзті вöлі быдлаын öшалöны плакатъяс: «Мойте руки перед едой», «Чистота – залог здоровья». Мыйла сэки тайö некодöс эз повзьöд? Ас бöрсяыд пыр колö видзöдны, сöстöма колö овны. А эпидемия да пандемия дырйи нöшта на ёнджыка колö асьтö видзны. Öні збыльысь колö пукавны гортын. Первойсö, дерт, деливö, а сэсся велалан. И тайö абу лёк. Оз ков таысь шызьыны.

«Тэ менö беситан!»

–Самоизоляция вöсна уналы кöвъясьö депрессия. Быдлаö вöлі позьö ветлыны, а талун колö гортын пукавны. И, кыдз тыдовтчис, оз öти вежон, а тöлысь либö дырджык на. Оз-ö ло сідз, мый карантин бöрын семьяяс пазаласны? Кыдзи таысь видзчысьны?

–Чайта, самоизоляцияыд лакмуса кабала моз петкöдлас семьяысь став тырмытöмторсö. Гозъя тшöкыдджыка вензьылöны челядьöс быдтöм-велöдöм кузя. Öтиыс шуö, мый колö тадз, мöдыс – сідз. А челядь öдйö гöгöрвоöны, коді семьяас «шань полицейскöй», а коді «скöр полицейскöй». И заводитöны ыждавны, мед сöмын асланьныс вöлі. Та вöсна колö бать-мамлы сёрнитчыны ас костаныс челядьтöг, а сэсся кутчысьны сійö нырвизяс, кыдзи шуисны.

Юксьысьыс вермас содны. Но талы помкаыс абу самоизоляция. Сы вöсна мый ми öта-мöдöс ог кылöй, мöд ногöн кö, «мыжаыс тэ, а абу ме». И заводитчö: «Весась тась! Тэ менö беситан!». А сэсся кутшöмкö кад мысти гозъя бурасьöны, но гöрöдыс оз разьсьы. Овлö, ёнджыка на заводитöны пинясьны. А öні, ставöн гортынöсь да, нöшта на тшöкыдджыка венö волöны. А колö пыдди пуктыны öта-мöдтö. Но и мый, верöсыд кö носкисö шыбитöма. Босьт да местаас пукты. Думышт, мый тайö, гашкö, сылöн дзик öти тырмытöмтор, а сiдзсö сiйö киподтуя, зiль да уджач…

Буретш öні гозъялы ясыда тыдовтчас öта-мöдныслöн став тырмытöмторйыс. Но оз ков горзыны-пинясьны та понда, а, мöдарö, öтвылысь мöвпалыштны, кыдзи водзö овны, и сёрнитны бурöн. Сэки семьяыд оз пазав.

–Елена Александровна, öні унаöн уджалöны гортсяньыс. Веськöдлысь требуйтö, а кагаыд ворсны кыскö. Кодöс медводз могмöдны, он öд шöри орöдчы? Кыдзи та пöрйö асьтö киын кутны, мед он пузьы?

–Збыльвылас öд, став семьяöн öтлаын лоны – тайö шуд. Думайта, мый уджöн могмöдысьыд тайöс тшöтш гöгöрвоö, да сёрмыштöмöн кö уджсö вöчан, нинöм лёкыс оз ло. Но и кагаыдлы колö гöгöрвоöдны, но горзытöг, мый тэнад эмöсь могъяс, кодъясöс быть колö збыльмöдны. И вöзйыны кагаыдлы мыйкö вöчны, шуам, мед рисуйтчас, лепитчас, лыддьысяс, мед ас кежас олыштас. Таысь сылы вичмас козин. Ме öні тöд вылын кута ог сьöм либö кампет. Кагаыдкöд öтлаын мыйкö вöчöм – тайö тшöтш бур козин.

Дерт, быдтасыд кö абу нин дзоля, сыкöд хороводысь он ворс, но и сылы колö бать-мамлöн тöждыс да бур кывйыс. Варовитыштöй мый йылысь кö, öтлаын гортгöгöрса удж вöчöй, сöветуйтчöй сыкöд. И эн торкалöй самоизоляциякöд йитöдын урчитöм правилöяс. Öд бать либö мам кö кутасны торкавны режимсö, томуловыд вöчас сідз жö. Чайта, öнi зэв сьöкыд налы, кодъяс челядьнысö ас дорсьыс важöн нин тойыштöмаöсь. Öд чужтін кö кага, бурас туйдны-велöдны колö пузчужöмсяньыс.

Ен мед видзас!

–Чайта, йöзыс полöны, мед оз кöвъясь налы коронавирусыс. Ставöн виччысям, кор нин помасяс пандемияыс, öд збыльысь он тöд, кыдзи вермас сiйö бергöдчыны. И тайö миянлы содтöд стресс. А, сідзкö, мортлöн вермас лыбны давленньöыс, оз кут узьсьыны…

–Да, быдöн ми разнöйöсь, быдöнлöн аслас оласног, олöм вылö, сьöкыдлун вылö видзöдлас… Кодкö православнöй, кодкö медитируйтö, эмöсь миян пöвстын пессимистъяс да оптимистъяс… Век жö оз ков шöйöвошны, колö босьтны асьтö киö. Дерт, сiдз шусяна паникаыд – тайö вир-яйлöн стресс вылö реакция. Но асьтö кö он кут киын, сэки он вермы бура мöвпавны, збыльысь вермас сьöлöмтö топöдны, давленньöыд лыбас… И кодлы лоö таысь бур? Бурджык пуксьы да мöвпав, мый кутан вöчны, кор помасяс тайö аслыспöлöс карантиныс: пукты аслыд кутшöмкö мог. Самоизоляция, карантин – тайö кад кежлö. Сöмын колö неуна терпитыштны.

–Йöзсö шымыртö полöмыс и сыысь, мый телевидение-öтуввезйын матö став юöрыс – коронавирус йылысь. Тöдсаöй меным висьталiс, мый дугдöма видзöдны телевизор, нинöм оз лыддьы öтуввезйысь, но тöдсаясыс сылы ысталöны бöръя юöръяс. Кыдзи таысь видзчысьны?

–Ми ёртъяскöд сёрнитчим, мый ог сэсся кутöй ыставны öта-мöдлы татшöм юöрсö и весиг ог кутöй сёрнитны. Висьтасям сöмын, мыйта да мыйысь вурим маска. И ме ставныдлы тадзи жö вöзъя. Мыйла тэныд колö видзöдны телевизор, сэтшöма кö тэнö повзьöдлö ставыс, мый йылысь сэнi висьталöны? Видзöд öтуввезйысь радейтана кинофильмъястö, лыддьы небöг, гортад ноксьы, пелькöдчы, дзоридзьяс садит. Чайта, водзті кадыс та вылö эз быдöнлöн тырмыв. Сідзкö, öні колö тайöс вöчны да тадзи тшöтш шойччыны.

Но он кö вермы ачыд асьтö такöдны, звöнитчы психологлы.

Сёрнитіс Екатерина МАКАРОВА.

Гортад пукав – шойччы!

«Коми му» газетысь, кодӧс позьӧ судзӧдны пошта пыр, позьӧ ньӧбны «Ордым» лавкаын. Медым лыддьыны электроннӧй версия, личкӧй татчӧ. Эмӧсь кӧ юалӧмъяс, гижӧй komi-kerka@ya.ru.

Пролистать наверх