Ыджыд Вермӧмсянь 80 во тырӧмлы сиӧм «Знание. Первые» просветительскӧй марафон вылӧ чукӧртчылісны Россия пасьталаысь том войтыр. На лыдын вӧлі и искусство гимназияса 11 классын велӧдчысь Роман Филиппов. Татшӧм позянлуныс сылӧн лоӧма «Наследие» поискӧвӧй отрядын зіль уджысь.
–Коми Республикаса том йӧз шӧринсянь ветлім кыкӧн – ме да госслужба академияысь студент Глеб Чернышов, – висьталіс Роман. – Форумсӧ нуӧдісны апрель 28-30 лунъясӧ Москваса Победа музейын. Кольӧм во Псков обласьтӧ Паметь вахтаӧн ветлігӧн ёртъяскӧд ми тӧдмасим нин музейнас, и со таво бара мойвиис веськавлыны сэтчӧ. Татшӧм ыджыд марафон вылас ме медводдзаысь на вӧлі да эг вермы весиг чайтны, мый сэні миянӧс виччысьӧ. Висьтавлісны сӧмын, Великӧй Отечественнӧй война йылысь пӧ лекцияяс лоасны, нималана йӧзкӧд аддзысьланныд. Ӧні, форум бӧрас, верма шуны, мый меным сэні ставыс кажитчис, уна выльтор тӧдмалі, и поискӧвӧй отрядын уджавны кӧсйӧмӧй содіс. Марафон вылӧ воӧмаясӧс юклісны группаяс вылӧ, миян котырын вӧлім квайтӧн – Комиысь кык да Санкт-Петербургысь нёль морт. Аддзысьлӧмъяс дырйи корӧм йӧзкӧд кызвын сёрнисӧ нуӧдісны журналистъяс Владимир Соловьёв да Евгений Попов.
–Куим лун марафоныс муніс. Кодъяскӧд аддзысьлінныд тайӧ лунъясас?
–Апрель 28 лунас торъя военнӧй операцияын тышкасьысьяс, Россияса Геройяс Артур Орлов, Владислав Головин, Андрей Митяшин висьтасисны асланыс челядьдыр, кӧсйӧмъяс йылысь. На дорӧ том йӧзлӧн зэв уна юалӧм вӧлі, и найӧ став вылас сетісны вочакыв. Инвестиция фондса генеральнӧй директор Кирилл Дмитриев – экономист, да сылысь ёнджыкасӧ экономистӧ велӧдчысь студентъяс юасисны.
Мӧд лунас Россияса спорт министерствоӧн веськӧдлысь Михаил Дегтярёв висьталіс Айму вӧсна Ыджыд тышын Вермӧмӧ спортсменъясӧн пуктӧм пай йылысь. ЦСКА командаысь войтыр пӧ война воясӧ кызвыннас вӧлӧмаӧсь разведчикъясӧн, а войвылын тышкасьӧмаӧсь лыжнӧй батальонъясын.
Казьтыштіс сійӧ и немечьясӧн босьтӧм Киевын «матч смерти» йылысь. Сэки «Старт» команда, кӧні унджыкыс вӧлӧмаӧсь Киевса «Динамоысь» футболистъяс, 5:3 тшӧтӧн вермӧма немечьястӧ. Блокада кытшӧ босьтӧм Ленинградын ворслӧмаӧсь жӧ футболсьыд. Дерт, спортсменъяс тшыгъялӧмысла ёна омӧльтчӧмаӧсь вӧлӧм, но аддзӧмаӧсь вын ворсӧмнас кыпӧдны блокадникъяслысь ловру да петкӧдлыны фашистъяслы, мый сӧветскӧй йӧз некор оз сетчыны вӧрӧглы.
Педагог моз – ставсӧ тӧлкӧн висьталӧмӧн, гӧгӧрвоӧдӧмӧн – сёрнитіс «Россияса кӧрт туйяс» компанияӧн юрнуӧдысь Олег Белозёров. И ми ставным зэв сюся, вом паськӧдӧмӧн кывзім сійӧс.
Война воясӧ кӧрт туй вылын уджалысьяс нуӧмаӧсь 1,5 миллиард тонна груз, эвакуируйтӧмаӧсь 2.700 завод да фабрика. Бронепоездъяс йылысь ми ставным тӧдам, но на кындзи вӧлӧмаӧсь и поезд-больничаяс, поезд-пывсянъяс. Ме на йылысь эг на кывлы. Пывсян эшелонас вӧлӧмаӧсь ва тыра цистерна, мыссянін, корӧсясянін, и дезинфекция тшӧтш вӧчлӧмаӧсь, бӧръя вагонас – клуб, кӧні салдатъяс вермӧмаӧсь шойччыштны. Татшӧм поездъясыс видзӧмаӧсь воинъясӧс висьмӧмысь, тойӧссьӧмысь.
Россияса поштаӧн веськӧдлысь Михаил Волков висьталіс, война кадад пӧ поштальонъяслӧн тӧдчанлуныс вӧлӧма ыджыд. Михаил Волков юаліс миянлысь, мыйла пӧ письмӧяссӧ треугольникӧ гаровтӧмӧн ыстывлӧмаӧсь? Уна сикас мӧвп миян чужліс, но медтшӧкыда кылісны татшӧм вочакывъяс: гартыштӧм письмӧсӧ кокни вӧлі восьтыны да видзӧдлыны, гижӧма-ӧ кодкӧ сэні войнаса гусятор, и татшӧм письмӧсӧ позис гижны ки улӧ веськалӧм кабалаӧ да ыстыны конверттӧг.
Коймӧд лунас ми аддзысьлім дизайнер, программист Артур Левитанкӧд – диктор Юрий Левитанлӧн правнуккӧд. Владимир обласьтын чужлӧм морт сэтчӧс йӧз моз сёрнитлӧма, «о» шыпассӧ нюжйӧдлӧмӧн шулӧма, и сылы ковмӧма велӧдчыны мичаа сёрнитны. Сталин и войяснас уджавлӧма, и ӧтчыд войнас радио кутӧма кывзыны, кылӧма Юрий Левитанлысь передачасӧ, кӧні сійӧ тэрмасьтӧг, лӧсьыда да гӧгӧрвоана лыддьӧма выльторъяс. Сталин пыр жӧ звӧнитӧма радиоас да тшӧктӧма, медым официальнӧй юӧръяссӧ лыддяс сӧмын тайӧ дикторыс.
«По законам военного времени» сериалын ворсысь Екатерина Климовалы 47 арӧс, а аддзан сійӧс да, комын арӧссӧ весиг он сет. Сериалсӧ дас кык во снимайтӧмаӧсь, да военнӧй форма кышалӧм бӧрын пӧ ачым пыр жӧ военнӧйӧн быттьӧ лоа. Ворсысьяслы пӧ рольсьыс петны сьӧкыд, но ме пӧрчча паськӧмсӧ да пыр жӧ гражданскӧй мортӧн лоа. Сы мында во пӧ сериалас «служиті» да, збыльысь кӧ армияын вӧлі, лои нин эськӧ подполковникӧн либӧ полковникӧн.
Аддзысьлім и ветеранъяскӧд – Антонина Коробовакӧд да Нина Данилковичкӧд.
Антонина Коробова чужлӧма 1923 воын, ӧні сылы 103 арӧс. Война дырйи кодйылӧма окопъяс Москва, Ржев, Можайск каръяс дорын.
Нина Данилкович чужлӧма 1930 воӧ Белоруссияын. Кор немечьяс уськӧдчӧмаӧсь Брестса крепосьт вылӧ, сылы вӧлӧма дас ӧти арӧс. Немечьяс пӧ зэв ӧдйӧ зырӧны-матыстчӧны да, миян войска бӧрыньтчигас и ӧружиесӧ колявлісны. Миян семьяын пӧ ме кындзи вӧлі мамӧй, батьӧй да ыджыдджык вокӧй, и ӧружиесӧ сайӧдім сарайӧ турун улӧ. Немечьяс пӧ сиктӧ пырисны, и батьӧй да вокӧй дзебсисны наысь. Немечьясыд юасьӧны мамӧлысь, кӧні пӧ мужичӧйясыд? Мамыс вочавидзӧма, чайтім пӧ, партизанъяс воисны, да дзебсисны мужичӧйясыд, повзисны да. Ылӧдлӧма, но немечьясыд эскӧмаӧсь да абу кутӧмаӧсь корсьны верӧссӧ да воксӧ, шуӧмаӧсь, узьмӧдчам пӧ тані. Узьмӧдчӧмаӧсь сараяс турун вылӧ, бур, мый ӧружиесӧ абу казялӧмаӧсь. Фашистъяс мунӧм бӧрын ӧружиесӧ сетӧмаӧсь партизанъяслы да семьянас партизан отрядӧ жӧ мунӧмаӧсь.
А помасис форумлӧн коймӧд луныс Лев Лещенкокӧд аддзысьлӧмӧн. Сыкӧд ӧтлаын ставным сьылім «День Победы».
–Нималана йӧзкӧд аддзысьлӧм кындзи мыйкӧ нӧшта вӧлі-ӧ марафон дырйиыс?
–Дерт, вӧлі. «Воин» спортшӧринлысь нимсӧ гӧгӧрвоӧдісны кыдзи «Верен Отечеству и народу». Сэтысь специалистъяскӧд кад вылӧ разим-чукӧртім автомат, петкӧдлім, кыдзи сетны ранитчӧмалы медводдза отсӧг, ловзьӧдны сылысь сьӧлӧмсӧ. Тайӧс ми велӧдлім ОБЖ урокъяс дырйи да кужам нин вӧчны. Веськӧдлім и лэбалан дронъясӧн, но бура вӧчны тайӧс вӧлӧма зэв сьӧкыд. Уна сикас ворсӧмын вермысьяслы козинъяс сетісны.
Фанера пӧвйысь позис квадрокоптер чукӧртны. Та вылӧ 1,5-2 час мунліс. Медӧдйӧ чукӧртысьыс час джынйӧн тайӧс вӧчӧма.
–Марафон помасис, а мыйӧн сійӧ колис тэнад вежӧрӧ?
–Кӧкъямысдас во коли Победасянь, уна миллион йӧз сетісны ассьыныс олӧмсӧ миян вӧсна, и найӧс оз позь вунӧдны. И ас муса история колӧ тӧдны. Шулӧны, Енмыд кӧ пӧ сьӧлӧмад абу, некытысь сылы и босьтчынысӧ. Тадзи жӧ позьӧ шуны и патриотизм йылысь. Ичӧтсянь колӧ ве-лӧдны морттӧ Рӧдинасӧ радейтны, мед кага арлыдсянь йиджас тайӧ муслуныс лолӧдзыс и сьӧлӧмӧдзыс. Вочасӧн верстяммигас и вежӧрнас кутас гӧгӧрвоны Айму радейтны коланлунсӧ.
<> Сёрнитіс Павел Симпелев. Снимокъясыс Роман Филипповлӧн гортса архивысь да ӧтуввезйысь.