Мӧйму Коми Республикаса Госсӧветысь депутатъяс пыртісны вежсьӧмъяс «О регулировании лесных отношений» регионса 136-ӧд номера оланпасӧ, кодӧс вынсьӧдлӧмаӧсь 2006 вося декабрь 27 лунӧ. Сэні ставсӧ гӧгӧрвоӧдӧма: кодлы, кор, мый могысь да уна-ӧ вӧр позьӧ пӧрӧдны.
Мый вежсис вӧрӧн вӧдитчӧмын? Кер да пес вылӧ уна-ӧ пу позьӧ ньӧбны талун, и колис-ӧ парма-ягын стрӧитчан вӧрыс?
Тайӧ да мукӧд юалӧм вылӧ вочавидзис Коми Республикаса вӧр-ва видзан да мупытшса озырлунӧн вӧдитчан министерствоысь вӧр овмӧс управлениеӧн веськӧдлысь Евгений Черняк.
–Евгений Васильевич, мый вылӧ да уна-ӧ вӧр позьӧ ньӧбны талун, мый вежсис оланпасас содтӧдъяс вынсьӧдӧм бӧрын?
–Коми Республикаын быд олысь керка кыпӧдӧм могысь, кыдзи и водзті, кызь вонас ӧтчыд вермас пӧрӧдны 150 кубометр вӧр. Талун унаӧн керкасӧ кыпӧдӧны оз сӧмын керйысь. Шуам, улі судтаыс кирпичысь, блокысь либӧ кӧрта-бетона плитаысь, а вылыссаыс керйысь либӧ брусысь. Водзті та йылысь некод эз юась да, босьтлісны вӧрсӧ урчитӧм мында. Ӧні шыӧдчӧмас ковмас пасйыны, мыйысь мӧдасны лэптыны керкасӧ. Сора стройматериалысь кӧ, кызь вонас ӧтчыд 150 кубометр пыдди вичмӧдасны куим пӧв этшаджык.
Керка-карта, уна патераа ӧти судтаа керка, пывсян, гожся пусян-пражитчанін да мукӧд стрӧйба капитальнӧя дзоньталӧм вылӧ сизим вонас ӧтчыд позьӧ вӧлі ньӧбны кызь кубометр, а кыткӧ кӧ ковмас дзоньталыштны-«дӧмлыштны» – куим вонас ӧтчыд вит кубометр.
Ӧні оланін дзоньталӧм вылӧ кызь кубометрсӧ позяс босьтны вит вонас ӧтчыд. Тадзи жӧ вичмӧдасны вӧрсӧ карта-пывсян да мукӧд стрӧйба кыпӧдӧм-дзоньталӧм могысь.
Немтор эз вежсьы и ас вылӧ зільысьӧс, вузӧс вылӧ мыйсюрӧ ас ки помысь вӧчысьӧс, сад-йӧр вӧдитысьӧс да ас овмӧс кутысьӧс вӧрӧн могмӧдӧмын. Вит вонас ӧтчыд найӧ вермасны ньӧбны вит кубометр.
Та мында жӧ вичмӧдасны и йӧзкостса прӧмыселын зільысьлы, кӧть эськӧ пыж, додь-дадь, лызь, тасьті-пань да мукӧдтор вӧчысьыс воысь-во чинӧ. Налы и вӧрыс колӧ зэв этша, кодсюрӧ корӧ… ӧти пу.
–Гӧгӧрвоана, йӧзсӧ ёнджыка майшӧдлӧ пескӧн могмӧдӧм…
–А тані немтор эз вежсьы. Уна кӧть ӧти патераа пача керкаын олысьлы быд во позьӧ ньӧбны 25 кубометр пес. Гожся пражитчан-пусянінын да пывсянын ломтысьны содтӧд вичмӧдасны вит кубометр.
Сідз шусяна Арктика зонаын (Чилимдін, Инта, Печора да Усинск лесничествоясын) пес вылӧ 25 пыдди позяс ньӧбны 35 кубометр. Ӧти-кӧ, сэні тӧдчымӧн кӧдзыдджык, а мӧд-кӧ, нинӧм лёкыс пармалы таысь оз ло, сы вӧсна мый тайӧ ылі районъясас олысьыс этша.
–Кутшӧм выль вежсьӧмъяс лоисны?
–Медводдзаысь оланпасас казьтыштісны дача кутысьӧс. Таӧдз та кузя некутшӧм норматив эз вӧв. Ӧні дача да кухня-пывсян кыпӧдӧм могысь кызь вонас ӧтчыд мортыслы позяс ньӧбны сизимдас кубометр. Найӧс дзоньталӧм могысь тайӧ жӧ кадас – кызь кубометр.
Но оланпасас воддза моз немтор абу казьтыштӧма дачаын ломтысьӧм йылысь. Пес вылӧ 25 кубометр вӧр позяс ньӧбны сӧмын налы, кодъяс пропишитчӧмаӧсь да во гӧгӧр олӧны карсайса керкаас.
Эз вӧв урчитӧма, мыйта пес колӧ вичмӧдны налы, кодъяс олӧны уна патераа керкаын, кӧні жыръясас батареяяссӧ шонтӧны шӧр котельнӧйсянь, а кранысь васӧ – быд патераын пачсянь да нӧшта на и сы вылын пусьӧны-пражитчӧны. Татшӧмыслы вонас ӧтчыд позяс ньӧбны вит кубометр.
Гозъялы, кодъяс босьтӧмаӧсь быдтыны куим да унджык бокӧвӧй кагаӧс, керйысь 150 либӧ сора стройматериалысь керка лэптӧм вылӧ 50 кубометр дорӧ кызь вонас ӧтчыд жӧ быд дзолюклы содтасны 15 кубометрӧн.
–Кытчӧ колӧ шыӧдчыны вӧрысла да мый босьтны сьӧрсьыд?
–Стрӧитчӧм либӧ пес вылӧ вӧр ньӧбӧм могысь колӧ шыӧдчыны матысса лесничествоӧ. Сьӧрсьыд колӧ вайны паспорттӧ, керка-карта, му йылысь документ, стрӧитчӧм либӧ капитальнӧя дзоньтасьӧм кузя кабала, сиктса либӧ районса администрацияысь справка, мый керкаыд пача, да сідз водзӧ. Ставыс кӧ лючки, лесник нуӧдас тіянӧс вӧрӧ да петкӧдлас, кӧні позьӧ пӧрӧдчыны, пасъялас-маркируйтас пуяссӧ, гижас та йылысь акт.
Та бӧрын сетасны кабала, кӧні индӧма, уна-ӧ колӧ вештыны госпошлина. Шуам, пес вылӧ кубометр вӧрысь – ӧти сюрс, а стрӧитчӧм могысь 150 кубометрысь – 25-30 сюрс шайт.
Кӧсъя ӧлӧдны: мортыслы вичмӧдӧм вӧрсӧ оз позь вузавны, козьнавны, мыйвылӧкӧ вежны. Казяласны кӧ татшӧм мудеритӧмсӧ, перъясны 500 сюрс шайт штрап, а вӧрсӧ мырддясны.
–А норасьӧны донъяс вылӧ?
–Гӧгӧрвоана, дон босьттӧг вӧрсӧ некодлы оз вичмӧдны. Пӧрӧдтӧм пу дон кузя ставыс ясыд. 2020 вося ноябрь 4 лунӧ 538-ӧд номера индӧдӧн республикаса правительство вынсьӧдіс татшӧм пуыслы дон. Та бӧрын сідз шусяна ставкасӧ эз на вежлыны и матысса кадӧ оз кӧсйыны тайӧс вӧчны.
Доныс вежласьӧ пусӧ пӧрӧдӧм бӧрын. Воддза воясӧ кубометрыс вӧлі шӧркодя 270-300 шайта, а ӧні – 900 гӧгӧр.
–Кодсюрӧ шуасьӧны, вӧрын пӧ олам, а песным зарни…
–Пессӧ позьӧ ньӧбны кык ногӧн. Ӧти-кӧ, кырымавны лесничествокӧд ньӧбӧм-вузалӧм йылысь сёрнитчӧм, кубометрысь вештыны сюрс шайт пошлина да кодӧскӧ медавны. Быд районын пессӧ пилитӧны-поткӧдлӧны ас вылӧ зільысьяс, торъя котыръяс. Гӧгӧрвоана, налы ковмас содтӧд мынтысьны.
Позьӧ вӧчны и мӧд ногӧн. Та могысь тырмымӧн шыӧдчыны сикт-посёлокса администрацияӧ. Кубометр поткӧдлӧм пес 1,5-2 сюрс шайтысь ваясны ӧшинь улӧдзыд. Администрация регионса тариф комитет пыр косӧдас пес заптысьыслы компенсация.
–Котельнӧйяс кӧсйӧны вуджӧдны пеллет вылӧ. А тырмас-ӧ тайӧ ломтасыс?
–Кӧсъя эскӧдны, пеллет-брикетсӧ республикаын вӧчӧны колана мындаысь ёна унджык, весиг вузалам мукӧд регионӧ. Республикаын чаг-пилипызьысь вӧчӧм ломтасыс тырмас став котельнӧйыслы да тшӧтш и йӧзыслы.
Нёль кубометр пес пыдди тырмымӧн кык пӧв этшаджык брикет-пеллет. А, сідзкӧ, пескыд артмӧ донаджык.
–А вӧрыс эм на парма-ягас? Изьвасаяс со норасьӧны, зэв пӧ ылысь, сизим километр сайысь, вичмӧдӧны пӧрӧдчанінсӧ.
–Мӧйму майын миян ведомство та кузя шыӧдчыліс Федерация Сӧветӧ. Делӧыс сыын, мый Изьва да Чилимдін районъясса сикт-грездъяс ю бокынӧсь, кӧні оз позь керасьны. 136-ӧд номера оланпасӧ вӧзйим содтӧдъяс, кодъяс пес заптысь предпринимательлы сетасны позянлун аукцион дырйи ньӧбны донтӧмджык вӧр. Шуам, кубометрысь 800 шайт пыдди вештыны 100-200. А видзтӧм сьӧмнас мынтысьны пессӧ вайӧмысь. Ошкасны кӧ тайӧ вежсьӧмсӧ, тадзи позяс пескӧн вӧдитчыны став муниципалитетас.
Гӧгӧрвоана, вӧрыс Комиын абу быдлаын ӧткодь. Шуам, лунвылын сійӧ сукджык, да и пуясыс джуджыдджыкӧсь, а войвывланьын – гежӧд да ляпкыдджык. Та вӧсна Луздор районӧ вӧрысла локтӧны юркарсянь да весиг Ухтасянь. Лесовозӧ тӧрӧ ылӧсас 60 кубометр. Артыштны кӧ, мый быд кубометр нуӧмысь колӧ мынтыны 30 сюрс шайт да 150 кубометрысь нӧшта та мында жӧ госпошлина, ньӧбысьыс оз чин.
Кодсюрӧ луздорсакӧд кырымалӧ керсӧ тьӧс-плака да брус вылӧ пилитӧм йылысь сёрнитчӧм да нуӧ войвыв районъясӧ дась прӧдукция.
–Гусьӧн пӧрӧдчысьыс Комиын уна?
–Вӧр пӧрӧдысьяс бӧрся миян специалистъяс талун видзӧдӧны весиг космоссянь. Сэсся ёна отсасьӧны вӧралысьяс, вотчысьяс да вӧрын уджалысьяс. Казялам кӧ, мый кӧнкӧ артмис выль кушин, туялам, коді сэні пӧрӧдчис.
Но ме эськӧ эг шу, мый республикаын вельмӧмаӧсь сідз шусяна сьӧд пӧрӧдчысьяс. Гежӧда, но, овлӧ, тӧдтӧг пӧрӧдӧны урчитӧмысь унджык пу.
Неважӧн Удора районын мужичӧйяс абу воӧмаӧсь индӧм делянкаӧдзыс да пӧрӧдӧмаӧсь 30 кубометр вӧр, ускӧттьӧыс парма-яглы 500 сюрс шайт. Панім нёль уголовнӧй делӧ. <>
Николай Размыслов.
Снимокъясыс авторлӧн да ӧтуввезйысь.