Краснодар крайын ме вӧвлі сӧмын ӧтчыдысь – школаын на велӧдчӧмын водзмӧстчӧмысь козьнавлісны Анапаӧ путёвка. Таво, артмӧ, мӧдысь Россияса лун-вылад ветлі, нывъёртъяскӧд Сочиӧ шутёвтлім.
Мунӧм водзын быд боксянь ёна и повзьӧдлісны: и коронавирусӧн висьысьыс пӧ сэні уна, и юясыс ойдӧмаӧсь да весиг карса уличаяссӧ пӧдтӧмаӧсь, и сари-дзыс пӧ няйтсьыс-няйт. Кутіс нин чайтсьыны, мый лунвылӧ ог шойччыны, а лёкыслы паныд водзсасьны мӧдӧдча. Сэсся тай ёртъяс да тшӧтш и удж вывсянь лыддьӧдлӧмӧн да пернапасалӧмӧн бласлӧвитісны жӧ туйӧ петны…
Муні Сочиӧ, а веськалі…
Важӧн нин гӧгӧрвои-казялі, мый карад зэв ӧдйӧ воша-ылала. Мездыся телефонӧн да ӧтуввезса картаясӧн. Со и ӧні лунвылӧ мунтӧдз став тӧдса-матыссалы юӧрті, мый Сочиӧ мӧдӧдча… А гостиницаӧй, мися, муртса абу кар шӧрас.
А сэтчӧ воӧм бӧрын мӧд лунас ёртъяслы висьтала, мися, нывъяс, телефонӧй йӧймӧма, петкӧдлӧ, мый ми Адлерынӧсь. А ми пӧ Адлерынӧсь, вочавидзисны меным найӧ. Тайӧ Сочилӧн район (кыдз, шуам, Сыктывкарын Эжва). Сочиӧдзыс час кымын колӧ машинаӧн мунны. Но, мися, ладнӧ, Адлер кӧ и Адлер.
Лунвыв карад дзик пыр синмӧ шыбитчис, мый ныр-воманыс масканас тані вӧдитчӧны зэв этшаӧн – сӧмын найӧ, кодъяс вӧлисти на воӧмаӧсь кытыськӧ. Ни лавкаын, ни кафе-гостиницаын миянлы эз тшӧктывны маскаасьны. Асланыс уджалысьясыслӧн ныр-вом вевттьӧдыс унджыкысьсӧ тшӧка выланыс вӧлі.
Отельӧ овмӧдчигӧн миян пиысь быдӧнлысь корисны ковидысь пистиасьӧм йылысь сертификат либӧ ПЦР-тест справка, мый он вись коронавирусӧн. Тӧдсаяс жӧ, кодъяс овмӧдчӧмаӧсь каргӧгӧрса станицаясӧ, висьтавлісны, мый налысь татшӧм кабаласӧ некод абу корлӧма. Карад тай стрӧгджык та боксянь-а.
А гожъялӧны кыдзи?
Ӧтуввезйын шмонитісны, мый Краснодар крайын йӧзыс весиг сувтсӧн гожъялӧны, пляж вылас оз тӧрны да. Шойччысьыс и збыльысь зэв уна! Быд 10 минут мысти Адлерӧ пуксьӧ вӧлі Россия пасьталаысь кельыд кучика йӧзӧс вайӧдан самолёт.
Век жӧ гожъялім эг сувтсӧн, кӧть и жар шонді улын местасӧ дыр жӧ корсьлывлім. Сочи дорса сиктъясас, сідз шусяна частнӧй секторын, шойччысьыс ёна этшаджык, ставлы эм кытчӧ лючки инась-ны, но сэні гажӧдчыны петавлыны некытчӧ, колӧ автобусӧн карӧдзыс ветлыны.
Но быдӧнлӧн аслас мог-кӧсйӧм: коді окотитӧ сӧмын саридзын уялыштны, бӧрйӧ ичӧтик станица, а кӧсйӧ кӧ купайтчӧм-гожъялӧм бӧрын лунвывса кафе-ресторанӧ пыравлыны, овмӧдчӧ карса отельӧ.
40 сюрстӧ вештан?
Абу гусятор, мый Россия лунвылын отпускасьӧмыс суйӧр сайын серти ёна донаджык. Границаяс пӧдлавтӧдз ми эськӧ мӧвпалім жӧ мӧд муӧ шутёвтлыны, но пандемия дырйиыд эг тай смел-мӧдчӧй.
Гожйӧдчанінын тӧдмасим Мурманскысь Маринакӧд да сылӧн семьякӧд. Аньлӧн висьтасьӧм серти и позис гӧгӧрвоны, ёна-ӧ торъялӧны донъясыс Россияын мукӧд странаын серти.
–Быд во на верӧскӧд да челядькӧд ветлывлім Турцияӧ. Сӧмын таво повзим, мый границасӧ бара тупкасны да, йӧрмам сэтчӧ. Та вӧсна и мӧдӧдчим Сочиӧ, – юксис мӧвпъяснас том ань. – Но таво татчӧ, чайта, медводдзаысь да и медбӧръяысь локтім. Вывті нин дона ставыс, Турцияын шойччӧмыскӧд кӧ орччӧдны. Суйӧр саяд быд рыт отель бердын дон босьттӧг нуӧдӧны уна сикас гаж, сідз шусяна анимация. Тані татшӧмсӧ котыртлӧны жӧ, но пыран билетыс 700-1.000 шайта. Став семьяӧн кӧ мунам – 4 сюрс шайт колӧ мынтыны, а дас луннас – 40 сюрс шайт вештыны сӧмын сы вылӧ, медым рытъяснас кык час гажӧдчыштны.
Гостиница бердын эм бассейн. И сэні уялӧмысь вештысьны жӧ колӧ… Татшӧм дивӧсӧ первойысь аддзи! Гожйӧдчанінын и шезлонгсӧ весь оз сетны.
Медым тані став семьяӧн шойччыны, зэв уна сьӧм колӧ сьӧрсьыд босьтны. А Турцияад кык, а гашкӧ, и куим пӧв донтӧмджыка отпускнымӧс коллявлім.
Сэсся ань кывкӧрталіс:
–Телевизор пыр тшӧкыда висьтавлӧны Россияын туризм сӧвмӧдӧм йылысь. Но мый кӧть эн шу – мортыд мунас сэтчӧ, кӧні донтӧмджык да сідз шусяна сервисыс бурджык. Жаль, но тайӧ абу миян страна.
«Осёлыд» сьӧм пычк
Лунвылад шойччысьяслысь сьӧмсӧ быд ногыс пычкӧны.
Уна во нин гырысь каръясын туристъясӧс дӧнзьӧдӧны быдсикас пемӧсӧ пасьтасьӧм аниматоръяс. Матыстчӧны да вӧзйӧны – вай пӧ снимок вӧчам. Йӧзыс окотапырысь фотографируйтчӧны накӧд асланыс телефон вылӧ, а сэсся «понйыд» либӧ «осёлыд» заводитӧны «усьласьны», скӧрпырысь сьӧм пычкӧны-корӧны. Ми пӧ тіянлы услуга сетім, а сідзкӧ, и вештысьӧй таысь. Кӧть эськӧ водзвыв некутшӧм сёрнитчӧм та кузя эз вӧв.
Уджалӧны тайӧ аниматоръясыс ёнджыкасӧ челядь пыр. Матыстчӧны зонпосни дорӧ, ыззьӧдӧны найӧс снимайтчыны, а сэсся бать-мамныслы тшӧктӧны кӧшельнысӧ перйыны.
Ротавируссьыд колӧ жӧ видзчысьны
Сочиын векся нин зэв ыджыд гӧрӧд – ротавирус. Миян отельын шойччысьяс тшӧкыда норасисны кынӧм висьӧм вылӧ. А матігӧгӧрса аптекаясын пӧ колана лекарствоыс бырӧма да, висигад ылӧдз колӧ сыла ветлынысӧ.
И мӧдӧдчанныд кӧ лунвылӧ, водзвыв дасьтӧй аптечканытӧ. Да кутӧй тӧд вылын, мый кинытӧ тшӧкыда колӧ мыськыны оз сӧмын ковидысь видзчысьӧм ради.
Ни светофор, ни ГИБДД…
Карас улича-туйясыс бурӧсь да, гашкӧ, та вӧсна машинаӧн журъялысьяс зэв ӧдйӧ ветлӧны, ӧта-мӧдлы сигналитӧны. Сэк жӧ Адлерын, шуам, ни ӧти светофор эг аддзылӧй, ГИБДД паськӧмаыс да визя беддьӧн шенасьысьыс эз жӧ паныдасьлы. Овлӧ, зэв дыр туйвежын сулалан, виччысян, кор машинаӧн журъялысьяс уличасӧ вуджны лэдзасны. И тшӧкыдджыка татшӧм позянлунсӧ сетӧны мукӧд регионса номера машинаяс, а оз Краснодар крайсаяс, кодъяс быттьӧ тэ вылӧ и лэбӧны, и веськодь налы, удитан-ӧ уличасӧ вуджны.
И бурыс тырмӧмӧн
Видзӧда да, менам гижӧд серти артмӧ, мый Сочи-Адлерад и тайӧ лёк, и сійӧ лёк. Абу жӧ. И бурыс тырмымӧн.
Миянлы зэв ёна мойвиис поводдянас – вотӧдзным кисьтӧма-зэрӧма, и Сыктывкарӧ бӧр лэбан лунӧ бара жӧ ёна кымрасис. Быттьӧ миян ради тайӧ дас лунсӧ шондіыс и дзирдалӧма-пӧжӧма.
Тані збыльысь ставыс эм, кыдз шуласны, инфраструктураыс бур. 2014 вося Олимпиада кежлӧ уна мый стрӧитӧмаӧсь-лӧсьӧдӧмаӧсь, и ставыс тайӧ туризм водзӧ сӧвмӧдӧм могысь ёна кивыв. Сэн и тан позьӧ кӧртымавны автомашина, велосипед, электросамокат, монокӧлеса – бӧрйы, мыйӧн кӧсъян-сямман ветлыны.
Саридзыс сӧстӧм. Карын олысьяс дӧзмӧмпырысь висьталӧны, мый телевизор пыр ёна вывтіасьӧны. Да, юяс пӧ ойдӧдлӧны торъя уличаяс, но оз ставнас карсӧ, кыдз серпасалӧны журналистъяс.
Шойччысьяслы вӧзйӧны быдсикас экскурсиясӧ. Кадыд кӧ эм, позьӧ и Абхазияӧ ветлыны, сэтчӧс мичлунъяснас любуйтчыштны. Ми со ыджыд лайнерӧн петавлім саридзӧ рытъя Сочиӧн нимкодясьыштны.
Уна во нин зэв окота вӧлі аддзывны Олимпиада парк, ветлӧдлыштны сэті, кытчӧ тшӧкыда волывлӧны нималана спортсменъяс. Ветлім, апалыштім кольӧм Олимпиадалысь сынӧдсӧ, вӧчим снимокъяс.
* * *
Кӧсъя-ӧ и мӧд во гожӧмнас тані шойччыны-гожъявны? Ӧні шуа – ог. Радейта восьтыны аслым выль инъяс да муяс.
2014 вося Олимпиадалӧн девизыс вӧлі: «Пӧсь. Тӧвся. Тэнад». А Сочи йылысь ме эськӧ дженьыда шуи тадзи: «Ӧнія. Уна йӧза. Дона».
Ирина Терентьева.
Снимокъясыс ӧтуввезйысь.