Анонс

Лыддьöй декабрь тöлысся номерысь:

Победа олö

Кытчöкö да ветлан, кытчöкö да волан,

Гашкö, весиг тöдлан ёна ылi му.

Но кор гортад воан, вöлись бурмö лолыд,

Кöнi батьыд пуктiс öшинь улö пу.

Война вылö ветлiс, фронтöвикöн вöлi,

Асланым ни йöзлöн му вылын эз усь.

Война чöжыс кылiс батьлысь-мамлысь гöлöс,

Война чöжыс олiс сьöлöмас оз тусь.

Енмöс видзны найö кевмисны ас мортöс,

Да и аддзис ассьыс гажа кильчö выв.

Биа шеръяс бöрын воис дона гортас,

Кылiс медся муса, шоныд коми кыв.

Вöлi ыджыд пызан сёян-юан тыра,

Сэсся юргис кöлысь, лоис шуда поз.

Мича вöлi налöн водзö оландырыс,
Удж да, сьыланкыв да, мый да тöдiгмоз.

Абу сылöн мыжыс, мый странаным киссис,

Ыджыд СССР-ным вöлi да эз ло.

Дыр на ми ог бурдöй, зэв на дыр ми висям,

Некодi оз висьтав, коляс кымын во.

Сiйö-й медся бурыс, мый Победа олö,

Сiйö миян дорысь некор дзик оз мун.

Рöдинаöс видзöм — миян вирын-лолын,

Тайöн водзö олам вичмöм вой да лун.

Му вылысь ог бырöй регыдöн ни дырöн,

Водзö кутам сöмын ловъя олан ру.

Ковмас кö, то батьяс моз жö биас пырам,

Вöрöглы ог сетöй весиг чепöль му.

Таво став мирыс пасйис Ыджыд Победасянь 75 во тырöм. Торъя нин мöрччана-имитана да дона праздникыс миянлы — медся ыджыд донсö мынтöма лои. Та понда тшöтш и восö сигöртысь номерыс воссьö татшöм кывбурöн. А гижис сiйöс Василий Лодыгин. Тайöс да сьöлöм вöрзьöдана мукöд кывбурсö лыддьöй «Победа — олöмнымлöн сюрöс» кывбур чукöрысь.

А со нин Александр Шебыревлöн «Вöркöр», либö IV(AB) Rh+» висьтысь юкöн:

<…> «А нёль лун мысти гортсяньыс Ладимерлы сотовöй пыр звöнитö:

— Но мый, лешак машина, он на котрав? Йöрад петавлы, сарай дорöдзыд кöнкö лёнчикайтан жö? «Вöркöр» тэныд кольыштi, öшалö сэн, аддзан…»

— Мый? — чуймис Ладимер.

— Кöнтусь вый! Шуа жö — «вöркöр»,— сералö Миш.— Мый чуймалан? Сiдзкö — вöрлöн кöрыс. А то тэ вöрад эн ветлы да, кöрсö вунöдiн.

Дзуртiгмоз, ойзiгмоз, вомгорулас броткигтыр петiс гортсьыс Ладимер, лашпадъян моз лёнчикайтiс сарайлань, и збыльысь аддзö: шпиголь йылын дöра мешöк öшалö. Нюммунiс. «Вöркöр… Лешак. Шуис жö…»

Кык сьöд тар да куим сьöла Мишыд важ гач кокысь вурöм нопъяс пуктöма. Мый чöртла? Кыскöмыс öд! Сьöд вöрсянь бура ылöдз ружтiс, дас кык верст техникаöдзыс петкöдiс, да нöшта ассьыс пайсö на кыскис… Колö?

Звöнитiс мобильник пыр Мишлы, укöрайтiгмоз сёрнитö:

— Колiс та мындасö? Номсасьны кö, сьöла гозйыс эськö тырмис!

— Эн броткы!— вомалiс Миш.— Ыджыдтор жö! Лэч туйыс миян öтувъя. Тэныд вом улад колыштö жö, и гöтыртö номсöдлан. Нукъясыдлы вичмыштас и. Мöдысь, кокöс мургыльта да, и тэ «вöркöрсö» мен пайкöдан…

— Ен мед видзас кок мургыльтöмысь да мукöд висьöмысь!— пыр жö ыпнитiс Ладимер.— Кывнад эн шыблась, имитас! Тэ, кор öтнад, кок улад сюся видзöд! Пöрöминтi век мунан, вужляяс пыр. Не дай бог, кыдз шуласны! Чермунан кö, лы ни кучиктö некод оз аддзы.

— Весиг тэ?

— Весиг ме.

— Ачыд тай öтнад шöйтан жö!

— Ме — сiйö ме…

Со тадзи и «вöркöрыс» öшйис Ладимер да Миш костын. /тиыс кö вöрас шöйтö — напарниксö «вöркöрöн» номсöдлö.

…А талун шпиголь йылас нинöм эз öшав! И тöрыт нинöм эз тыдав. Таысь и деливö сьöлöм улас Ладимерлы. Ставыс кö лючки-бур, кык лун сайын нин Мишлы колiс вöрсьыс петны. Кайигас звöнитлiс, висьталiс: пекничаö пö пета.

«Мыйк абу сiдз… Мыйкö не то». Öтарö майшасьö Ладимер. Инас оз öшйы. Ышлолалö. Мед нелючки эз жö ло-а… «Час, Ёгорлы звöнитла…»

А. Шебыревлöн вöр да олöм кöра висьтыс вöрзьöдас сьöлöмсö быдöнлысь. А тöдмавны мыйöн ставыс помасяс, позяс декабрь тöлысся номер лыддьöм бöрын.

И, дерт жö, вель ыджыд юкöн журналын сиöма Илля Васьлы, кодлысь ми пасъям чужöмсяньыс 125 во тырöм. Танi и туялысьяслöн, и аслас Илля Васьлöн гижöдъяс.

И кыдзи нö выльвося рутöг?!  Тайöс миянлы ваяс Ольга Баженовалöн «Выльвося мойд» ворсантор.

Лыддьысьöй, бурмöдöй сьöлöмтö.

Аддзысям локтан воö!

Анонс

«Войвыв кодзув» журналысь, кодӧс позьӧ судзӧдны пошта пыр, позьӧ ньӧбны «Ордым» лавкаын. Медым лыддьыны электроннӧй версия, личкӧй татчӧ. Эмӧсь кӧ юалӧмъяс, гижӧй komi-kerka@ya.ru.

Пролистать наверх