Алька

Лавкаын гыисны бабаяс:

–Макаркӧ Алька воӧма!..

–Эг кывлӧй! Ӧтнас али семьяӧн? Шатлалі, шатлалі да – воӧма!.. Видзӧдлӧ сы вылӧ!

–Кык ныв сьӧрсьыс – Эльза да Инга.

–Нимтӧма кыдзья!..

–Сельсӧветӧ тӧрыт нин рытгорув ветлӧма, пропискала. Овыс пыр на нывъяыс, нывъясыслӧн тшӧтш.

–Кыськӧ тэ быдтор и тӧдан. Оз сідз-тадз тэнӧ сарапаннӧй поштанас шуны. Збыль кӧ быттьӧ, кык чуркаӧн гортас воӧма. Бур, мый ай-ма-мыс этайӧ стыдсӧ эз аддзывны.

Трипан Маш, рамсьыс-рам баба, эз терпит да крапкис-шуис:

–Мыйла нӧ ті татшӧмӧсь? Мортсӧ эн на аддзылӧй, а став лысӧ и кусӧ мыськинныд…

–А тэ мый дорйысян? Но, дерт, тэ ӧд чуркаӧн жӧ Василийыд сайӧ мунін.

–Да, сійӧ сідз. Менӧ медся бур зонмыс ас саяс кагаӧн босьтіс. Некодысь омӧля ог олӧй.

Маш мыйкӧ содтыны на кӧсйис, но воссис лавка ӧдзӧс, да пырис Аля. Сійӧ вӧлі важсьыс на мича, быттьӧ воясыс абу и вошйылӧмны сыӧдз. Сы мышкын тыдалісны еджыд юрсиа, руд синма кык ичӧтик нывка. Аля ньӧжйӧник шуис:

–Видза оланныд ставныд!

Бабаяс недыр кежлӧ ланьтлісны, видзӧдісны Алька вылӧ, и мыйыс сӧмын эз вӧв налӧн синманыс. Но лад вылӧ воӧм бӧрын ставӧн уськӧдчисны сывъявны том нывбабаӧс.

–Но, Алька, важсьыс на мича! Сетӧ жӧ Енмыс мукӧдыслы! Кымын во гортад эн волы, матӧ дас гӧгӧр? Бать-мамтӧ став сиктӧн дзебим, ставсӧ бура вӧчим. Ёна тэнӧ виччысины, но эз вермыны, сьӧр-сьӧн-бӧрсьӧн мӧдаръюгыдас и муніны, – шуис Трипан Нина, сиктса бабаясӧс ышӧдысь. Сійӧс ӧтнассӧ сиктын шуисны роч ногӧн – Трофимовнаӧн, пыдди пуктісны да.

Вазьӧм синма Аля топӧдчис Ниналы небыд морӧсас да шӧпнитіс:

–Зэв сьӧкыд кад вӧлі менам олӧмам, Нина Трофимовна. Весиг думыштны ог лысьт. Слабог, вои гор-тӧдз ловъяӧн. Батьӧс да мамукӧс лун весиг эг вунӧдлы. Аттьӧ ставсьыс!

–Но, но, эн бӧрд. Быдӧнлӧн аслас туй. А ми, сиктсаяс, тіянӧс ог шыбитӧй. Сойтъям-доръям, кыдзи вермам. Со кутшӧм тэнад нывъясыд: шеннӧй* булкияс.

–Батяныс, – шӧпнитіс Алька.

–Кӧні нӧ та дырасӧ олінныд? Мамыд кувтӧдзыс висьтавліс, мый Литваӧ мунӧмныд. Кывсис, мый парыд дзескыдінын вӧлӧма. Збыль? Мый нӧ, тюремщикысь ӧтдор, татшӧм мичнад некод эз сюр? Сиктса зонъяс выланым ачыд эн видзӧд-а…

–Эдик эськӧ медводз эз лёк вӧв да. Кадыс сэтшӧм вӧлі, нинӧм абусьыс пуксьӧдӧмны.

–Но дорйысь, дорйысь, абу кӧ дыш. Овыд нӧ мый нывъяыд? Челядьыдлӧн и. Бур кӧ вӧлі, мый нӧ эз гижсьы?

–Сідзи артмис.

Сэсся Нина бергӧдчис бабаяслань, кодъяс сюся кывзісны быд кыв, да шуис:

–Кодъяскӧ кӧ Алькаӧс серавлыны либӧ нимтыны кутасны – мекӧд делӧын лоӧны. Гӧгӧрвоинныд?

Нывбабаяс бара гыны кутісны:

–Огӧ жӧ Алькаӧс кедзовтны кутӧй! Асланым ӧд. Бать-мамыс кузя огӧ – бур йӧз вӧліны, лёк кыв эг кывлӧй.

Рытгорув Аля дорӧ воис Нина, ыджыд сумка тыр сёян-юан вайӧма.

–Нина Трофимовна, мый нӧ ті?! Миян ставыс эм, со Валя тьӧт суседканым ведра тыр картошка вайис. Пуим со, пӧттӧдз сёйим.

–Алька, эн зыргы, тэнад мамыд менам нывъёрт вӧлі, и ме тэнӧ сы кузя инӧ ог шыбит.

Сэсся бергӧдчис нывкаяслань, кодъ-яс рам ручьяс моз пукалісны лабич вылын, перйис сумкасьыс кампет кулёк, мыччис налы да юаліс, тӧдӧны-ӧ найӧ коми кыв. Нывъяс комиӧн жӧ вочавидзисны, мый тӧдӧны. Мамным пӧ гусьӧн велӧдіс. А сэсся друг кыкнанныс бӧрддзисны. Алька шыбитчис на дорӧ, сывъяліс топыда:

–Ставыс миян бур лоӧ, донаясӧй. Лёкыс помасис нин. Аски дед-бабныд гу вылӧ кайлам. Мамсӧ удж вылӧ нин босьтісны, кагукъяс дорӧ пусьыны. Йӧзыс миян сиктын зэв бурӧсь. Нина тьӧтканым со отсыштас.

–Отсышта дерт, кутшӧм сёрни вермас лоны? Кӧсъянныд кӧ – ме дорӧ мунамӧ овны.

–Гортӧ овмӧдчам, Нина тьӧт. Пескыс уна, и кос. Пачьясыс тшӧтш жӧ дзоньӧсь. А мый нӧ ме дона гӧсьтӧс джодж шӧрын сулӧда? Пуксьы пызан сайӧ, ме тэнӧ чӧскыд литовскӧй чайӧн юктӧда.

Нывбабаяс кокньыд лолӧн пуксисны пызан сайӧ, а нывъяс пырисны кампет нымниныс пыді жырйӧ.

–Но, Алька, висьтась, кокньӧд сьӧлӧмтӧ, эн кут ас пытшкад, – шуыштіс чӧскыд чай юӧм бӧрын Нина.

–Ог тӧд, мыйсянь и заводитны.

–Водзвывсяньыс и заводит.

–Ті ӧд тӧданныд, ме орчча посёлокын вердчанінын пусьысьӧн уджалі. Ставыс шань вӧлі: кынӧм пӧт, нажӧтка вылам, во джынйӧн и пасьтаси-кӧмаси. Мый мортлы сэсся колӧ? Но коркӧ пемыд кадӧ удж вылысь локтіг ме вылӧ кык тӧдтӧм мужик шыбитчисны. Посёлокас поселенечьяс оліны, быдпӧлӧсыс вӧліны, ме накӧд весиг кыв эг панлы некор. Горзыны лёк горшӧн куті, сумканам шенасьны, и кыськӧ пемыдсьыс коймӧд на петіс да горӧдіс на вылӧ. Гӧлӧссӧ кылӧм бӧрын найӧ и усйысисны. Тадзи Эдиккӧд и тӧдмасим. Меным сэки эськӧ думыштны колі, мыйла кык мужикыс повзисны ӧтикысь, но эг тай.. Бӧрын, кор Литваад нин олім, сійӧ меным висьталіс, мый тайӧ концерт вӧлӧма, сы сценарий кузя. Но киссьӧм ватӧ он нин курав…

Недыр мысти ми Эдиккӧд ӧтлаын овны кутім. Сэсся ме и кынӧмаси, а сылӧн пукалан кадыс помасис. Шуис, мый сыкӧд ме мӧда Литваӧ, сэн пӧ и гижсям. Мам-батьӧй прӧтив вӧліны, быд кутшӧм кывсӧ шулісны, но менӧ быттьӧ кодікӧ вӧчӧдӧма, домӧда пон моз сідзи и мӧдӧдчи сы бӧрся тӧдтӧм муӧ.

Коркӧ эськӧ воим на дорӧ, но воӧмӧн тшӧтш мамыс лёк горшӧн горзыны кутіс, мый роч морт сылӧн керкаӧ оз тӧр, мед пӧ мунӧ, кытысь воис. Эдик эськӧ висьтасьны заводитіс, мый ме абу роч, но мамыс сійӧс эз и кывзы.

А медся лёкыс вӧлі водзын на, кор керкаӧ пырис еджыд юрсиа, мича том нывбаба. Сійӧ шыбитчис Эдиклань, сывъяліс да кутіс окавны сылысь вом доръяссӧ. Сэсся ме нинӧм нин эг аддзы – усьӧмӧ став тушаснаганам джоджас. Ас садям вои больничаын нин. Эдикӧй орччӧн пукалӧ, кутӧ киӧс. Сэки и висьталіс, мый гӧтыра, но регыд торйӧдчас. Ме бара эски.

Овны кутім мамыс ордын. Сьӧрсьӧн-бӧрсьӧн нывъясным чужисны, кыкнанныс батьныс вылӧ ветліны, но бабныслӧн сьӧлӧмыс сідзи и эз сыв на вылӧ видзӧдіг.

Зэв сьӧкыд олӧмным вӧлі: гид тыр пемӧс, сӧмын мӧскыс куим вӧлі – ставыс ме вылын. Эдик, кутшӧм вый-нӧк вӧча, – вузавны рынок вылӧ нуӧ, сьӧмсӧ мамыс босьтӧ, миян грӧш ни кӧпейка абу. Ставыс эськӧ нинӧм на, но Эдик кутіс гӧтырыс дорӧ ветлӧдлыны, регыд кывсис – пи чужтӧма. Оз тай пот на морт сьӧлӧмыд дойсьыд!..

Водзын нӧшта на лёк вояс виччысисны. Кор Эдиклӧн гӧтырсяньыс пиыс чужис, мамыс миянӧс, куим мама-нылаӧс, гожъя керкаас петкӧдіс. Ме эськӧ шулі, мися, ми челядькӧд гортӧ, Комиӧ, мунам, сӧмын туй вылас сьӧм лишӧдӧ, а сійӧ и вочавидзӧ:

–Кокньыда мынтӧдчыны кӧсъян! Оз артмы: ӧні тэ батрачка миян, а бӧрын нывъясыд тэнӧ вежасны, – да став сьӧднас ме вылӧ видзӧдліс.

–А Эдикыд нӧ мый, эз и дорйы?

–Эз, сійӧ мамсьыс ёна поліс, да и бӧръя кадас курыдсӧ радейтны кутіс. Ме зыргыны эг кут, босьті ӧбраз мышкӧ дзебӧм документъясӧс да пемыдгорув, кор некоді гортаныс эз вӧв, мӧдӧдчи Нина Петровна дорӧ. Сійӧ ӧтик морт и вӧлі, код дорӧ став тайӧ вояснас ме пыравлі. Роч вӧлі. Висьталі ассьым шогӧс да, сійӧ сызьсис* отсыштны сьӧмӧн и мӧ-дӧдчӧмӧн.

Сэсся некымын лун неунаӧн ваялі сы дорӧ ассьыным паськӧм-кӧлуйнымӧс. Матыстчис луныс, кор сельпоӧ груз вӧлі вайӧны. Шоперыс роч, сызьсис босьтны миянӧс. И сы лунӧ, кыдзи назлӧ, Эдик шуис, мый тшина морт сёйны на дорӧ воас. Вот сэки ме и шуи аслым, мый мӧдтӧдз кӧ ме ог петкӧдлы ачымӧс, нинӧм меным вӧльнӧй свет вылас и овны.

Эдиклӧн мамыс шештӧг* дорӧ некор менӧ эз лэдзлы: мый пуис, сійӧс и сёйим. Мамыс быд лун пуис кык чугун шыд, ӧтиксӧ аслыным сёйны, а мӧдсӧ – понъяслы, чери да яй лыысь. Медым не сорсьыны, пон сёйӧда чугунсӧ сійӧ пыр зэв пытшкӧ сюйис. Вот ме и вежи чугунъяссӧ местанас, а кор сэсся мужичӧйяс керка дорас нин матыстчисны, сійӧ и кыскис чугунтӧ пон сёйӧднас. Ме быттьӧ петалі кытчӧкӧ да пыригмоз и горӧді, мый чойыс зэв регыд корис. Но, сійӧ и котӧртіс. Ме сыкӧд тшӧтш петі, моз* ме вылӧ чайтны. Шуи Эдиклы, мед шыдсӧ тасьтіӧ тэчас, а сэсся рочӧн юалі тшинаыслысь, кытысь сійӧ. Сійӧ ёна и чуймис, а ме босьті да ставсӧ и висьталі. Мортыс зэв бура кывзіс, тшӧктіс оласнаным мунны сикт помас. Ме ӧдйӧджык горӧді нывъясӧс, и ми котӧрӧн мӧдӧдчим Нина дорӧ, босьтім ставсӧ да котӧртім сикт помӧ. Сэні лабич сулалі, ме тшӧкті налы миянӧс виччыны, а ачым мӧді бӧр гортӧ. Пырӧмӧн тшӧтш кылі горзӧм – мама-пиа пинясины, тыдалӧ, шыд-сьыс. Пыри, а тшинаыд пасьтасьӧ нин. Шуис, мый сӧмын понлы шыд эз на сёйлы, аттьӧ пӧ, мый вердінныд. А ме быттьӧ йӧйми: лэпті платтьӧӧс, бергӧдчи налань мышнам да клопки ачымӧс небыд местаӧдӧ да и шуи, мися, на со тіян, сдача оз ков. Мортыд серӧктіс, и ми петім керкаысь.

Сійӧ пуксьӧдіс менӧ машинаӧ. Эдик эськӧ котӧрӧн петалі на, но ме весиг кинам эг ӧвтышт. Сикт помас босьтім челядьӧс. Бӧрсяньӧдным некоді эз вӧтчы. И ми, куим мама-ныла, мӧдӧдчим выль олӧм корсьны.

Нывбабаяс дыр на бӧрдісны и сералісны, сералісны и бӧрдісны…

Алькаыд эз и дыр ӧткӧн ов, воис этійӧ тшина мортыс да нуӧдіс сійӧс челядьыскӧд Москваӧ, сійӧс сэтчӧ удж кузя вуджӧдӧмны. Абу вунӧдӧма мича Алькатӧ!.. Мӧдтӧдзныс гижсьӧмны весиг сиктсӧветын.

Кык во мысти нуӧдӧмны тытчаньӧ* и Нина Трофимовнаӧс.

Галина ИВКУЧЕВА.

_________

*Шеннӧй (булки) – шобді;

*сызьсьыны – кӧсйысьны;

*шештӧг – пачводз;

*моз – мед оз;

*тытчань – сылань.

Снимокыс «ВКонтактеын» «Моя Муфтюга» котырысь.

Алька

«Коми му» газетысь, кодӧс позьӧ судзӧдны пошта пыр, позьӧ ньӧбны «Ордым» лавкаын. Медым лыддьыны электроннӧй версия, личкӧй татчӧ. Эмӧсь кӧ юалӧмъяс, гижӧй komi-kerka@ya.ru.

Пролистать наверх