Выль туй некытчӧ оз туй

Кӧрткерӧс сиктса Полевӧй микрорайонын олысьяс некымын во нин корӧны чинаяслысь, медым вӧчасны налы туй. Таво йӧзсӧ эскӧдӧмаӧсь, лоас пӧ.

Гожӧмбыд йӧзыс виччысьӧмаӧсь, кор жӧ збыльмас чинаяслӧн кӧсйысьӧмыс. Медбӧрти сентябрын, бӧрйысьӧм водзын, туй вӧчысьяс уджӧ босьтчӧмаӧсь, но… Нимкодясьны пӧ нинӧмӧн.

Няйтсӧ лойӧны кольӧм нэмсянь

–Выль туй некытчӧ оз туй, – скӧралӧны йӧзыс. – Кӧрткерӧсын вель унаӧн стрӧитчӧны, но выль керкаӧдз пӧшти некод оз вермы воӧдчыны. Полевӧй микрорайонын стрӧитчыны йӧзыс заводитісны 1996 восянь. Тані нёль улича: Светлӧй, Подгорнӧй, Ручейнӧй да Овражнӧй. Сё сайӧ овмӧс. Йӧзыс выль керкаясас кутісны вуджавны 2003 восянь, 2002-ӧднас бисӧ нюжӧдісны да. Сэсся коркӧ вайӧдісны ва, а бур туй век на абу. Ми ӧд ог асфальтаӧс корӧй, мед кӧть нин грунтовкасӧ бура вӧчасны.

Полевӧй микрорайонын олысьяслӧн висьталӧм серти, найӧ быд во, да оз на ӧтчыдысь, кыпӧдны тайӧ юалӧмсӧ сиктса да районса чинаяс водзын.

Элясьӧны, мый таксистъяс на дорӧ оз локны, «тэрыб отсӧг», ковмас кӧ, оз жӧ вермы воӧдчыны. Бур пӧ, мый кызвыныс том семьяяс да, кодкӧ кӧ висьмӧ, асьныс больничаӧдз воӧдчӧны.

Администрацияын тӧдӧны, но, тыдалӧ, налы пӧ ставыс веськодь. Оз ӧд асьныс няйтсӧ лойны…

Дерт, йӧзыс оз сӧмын чинаяслысь корны да на вылӧ надейтчыны.

Уна вонад найӧ асьныс ёна нин лӧсьӧдӧмаӧсь туйсӧ. Мусьыс пӧ изъяс петӧны да, найӧс туй вылас кыскалӧны. Коді керка вевтсьыс важ шиперсӧ дрӧбитӧмӧн гуранъяссӧ тыртӧ, коді шлак ваялӧ.

И став тайӧ мырсьӧмыс пӧ весьшӧрӧ, туйсӧ ӧд колӧ капитальнӧя вӧчны. А сы вылӧ микрорайонас олысьяслӧн абу сьӧмыс ни колана техникаыс.

Лыаӧн тыртісны, а сэсся зыртісны

–Тавося февральын Кӧрткерӧс сиктса администрацияӧн веськӧдлысь Игорь Андреев висьталіс, мый вӧчӧмаӧсь кольӧм 2019 воын, да казьтыштіс 2020 во вылӧ могъяс. И шуис, мый таво Кӧрткерӧсын шогмытӧм туйыс ни ӧти оз коль, вӧлисти пӧ разям тайӧ «гӧрӧдсӧ». Но, видзӧдӧмпырысь, бара на бур туйтӧг колим, – водзӧ висьталӧны Полевӧй микрорайонын олысьяс.

–Нинӧм эз и вӧчны? – юалі йӧзыслысь.

–Вӧчисны, но сідз-тадз. Кӧрткерӧс сиктын улича-туйяссӧ дзоньталӧм вылӧ вичмӧдӧмаӧсь 20 миллион шайт, сы лыдысь 6,5 миллионсӧ – Полевӧйысь нёль улича дзоньталӧм вылӧ. Кольӧм вежонӧдз шыльӧдыштісны куимӧс, Ручейнӧй вӧрзьӧдлытӧм на. Да и куим уличасьыс гуранъяссӧ сӧмын лыаӧн тыртісны. А ми вӧлі думайтам, мый локтасны да канаваяс кодъясны, трубаяс сюясны, кыті ваыс кутас мунны, но нинӧм тайӧс эз вӧчны. Шуам, Овражнӧй улича вылын труба пуктылісны, но зэв векньыд да, тулыснас кор кын-сыв, ваыс улича пасьталаыс визувтӧ. Быттьӧ йиа саридз. Весиг сійӧс эз вежны. А сентябрь 19 лунӧ ёна зэрӧм бӧрын коялӧм лыаыд рунь лои, машинаӧн некод эз письт мунны. Сентябрь 21 лунӧ Светлӧй улича вылӧ воис грейдер. Чайтім, шыльӧдыштас-мольӧдыштас, но 15-ӧд номера керка дорсянь 19-ӧд номераӧдз став лыасӧ бӧр йӧткаліс…

–Мыйла?

–А ӧти олысь звӧнитчӧма сиктса администрацияӧ да норасьӧма, мый гаражас ва воӧма. Чинаясыд весиг эз волыны видзӧдлыны, мыйын помкаыс, выль «гӧрӧдсӧ» разисны «дистанционнӧя» – тшӧктісны бӧр ныръявны вольсалӧм лыасӧ. А, гашкӧ, колӧ вӧлі канава кодйыны да труба сюйны? Со ӧд кыдзи мытшӧдъяссӧ бырӧдӧны… Таысь медся нин забеднӧ, чинаыдлы йӧзлӧн шогыс веськодь, миянкӧд оз аддзысьлыны, телефон пыр ставсӧ вӧчӧны.

Йӧзыс чайтӧны, мый сиктса администрацияысь чинаяс тадзи сӧмын сьӧмсӧ таргайтӧны либӧ «зепталӧны». 6,5 миллион шайт доныд пӧ эз дзоньтасьны.

Лыа тыра некымын машинаыд оз сулав миллионъяс.

Йӧзыс кӧсйӧны шыӧдчыны прокуратураӧ, мед сэсся погона йӧз туяласны-донъяласны уджсӧ.

–А ӧні шыӧдчылінныд сиктса администрацияӧ, мыйла сӧмын лыаӧн коялыштісны? – юалі йӧзыслысь.

–Дерт, но миянлы вочавидзисны, мый ставсӧ вӧчӧма урчитӧм нормаяс серти. А ми ог эскӧй, – вочавидзисны сиктсаяс.

Вочасӧн топалас туйыс?

Тайӧ юалӧмнас жӧ шыӧдчылім Кӧрткерӧс сиктса администрацияӧ.

–Светлӧй, Подгорнӧй да Овражнӧй вӧчӧма нин, ог тӧд, мыйла йӧзыс элясьӧны. Ме ачым ола Овражнӧй вылас да, ӧні ставыс сэні бур. Туйыс кыптіс 30-40 сантиметр.

А Ручейнӧй улича дзоньтавтӧм на. Ӧні сьӧмсӧ вуджӧдам туй вӧчысьяслы, сэсся найӧ кутчысясны уджӧ, – вочавидзис Кӧрткерӧс сиктса администрацияысь ведущӧй инженер Алексей Жулидов.

–Но йӧзыс шуӧны, мый сӧмын гуранъяс тыртышталісны, и медводдзаысь ёна зэрӧм бӧрын ставыс кизьӧрмис.

Канаваяс абу кодйӧмаӧсь, ваыслы визувтны некыті. А дзоньтасьӧмыс пӧ – сӧмын сьӧм таргайтӧм…

–Абу сӧмын лыа, а щебень сора, стӧчджыка кӧ – 60 прӧчентыс лыа, 40%-ыс – посньӧдлӧм из.

Кӧні канаваыс эз вӧв, кодйисны. А кӧні вӧлі, эз лӧсьӧдны, сы вӧсна мый тайӧ уджсӧ шуӧма вӧчны локтан воӧ.

Ми эг кӧсйысьӧй асфальтируйтны, а шуим тыртны гуранъяс – и тайӧс вӧчим.

Зэр бӧрын туйяссӧ пӧдрада котыр грейдеруйтіс, катокӧн тапкӧдіс. А кыткӧ кӧ торксяс, кӧлея лоас, кырӧдас, куим вося гарантия серти шыльӧдасны.

Но ме чайта, туйыс вочасӧн топалас, зэр бӧрын, тулыснас лишнӧй лыаыс муас пырас либӧ исковтас, коляс сӧмын посньӧдлӧм изйыс да, лоас бур, – вочавидзис Алексей Анатольевич.

–Сідзкӧ, сиктса администрациялӧн туй вӧчысьяс дорӧ некутшӧм претензия абу?

–Вӧлі. Шуам, Цветочнӧй улича бокӧ, коді тшӧтш тайӧ микрорайонас пырӧ, колӧ кодйыны канава. Сэті ӧтилаті васӧд, ӧтарӧ кӧлея артмӧ. Но лӧсьӧдасны. Меным тай нимкодь, мый татшӧм туй лои-а. Ручейнӧй вӧчасны да, нӧшта нимкодьджык лоӧ. Нӧшта пасъя, мый став уджсӧ лоӧ эштӧдӧма, тӧлыс коляс да, вочасӧн туйыс быдлаын топалас и лоас бур.

–А оз кӧ?

–Туй вӧчысьяс лӧсьӧдасны гарантия серти, – кывкӧрталіс Алексей Жулидов.

Екатерина МАКАРОВА.

Кӧрткерӧс р.

Выль туй некытчӧ оз туй

«Коми му» газетысь, кодӧс позьӧ судзӧдны пошта пыр, позьӧ ньӧбны «Ордым» лавкаын. Медым лыддьыны электроннӧй версия, личкӧй татчӧ. Эмӧсь кӧ юалӧмъяс, гижӧй komi-kerka@ya.ru.

Пролистать наверх