Россияын ылӧсас квайт миллион морт уколасьӧ, тшынасьӧ либӧ исалӧ наркотик да мукӧд сикас психотропнӧй сорас. На лыдысь быд во пагавмӧн волӧ шӧркодя 18 сюрс морт, 7 сюрс – кувсьӧ. Дзескыдінын пукалысьясысь нёльӧд пайыс сэтчӧ веськалӧма дурмӧдчантор иналӧмысь либӧ дурмӧм юрӧн мыж вӧчӧмысь.
Сыктывкарса наркодиспансерын зільысьяс син уланыс кутӧны 2.527 мортӧс, на лыдысь 409-ыс – наркоман. Дурмӧдчысьыс неуна этшаджык Усинскын, Сыктывдін районын, Ухтаын да Воркутаын. Лыда морт татшӧмыс Кӧрткерӧс, Печора, Кулӧмдін, Вуктыл да Чилимдін районъясын.
Татшӧм лыдпасъяс вайӧдісны республикаса юралысьлӧн Общественнӧй приёмнӧйын, кӧні сёрниыс вӧлі наркотик помысь висьмӧмалы отсӧг йылысь.
Сыктывкарса олысьясӧс социальнӧя доръян комплекснӧй шӧринысь юкӧнӧн веськӧдлысь Дарья Шулепова:
–1987 восянь июнь 26 лунӧ ООН-са Генеральнӧй Ассамблеялӧн индӧд серти мир пасьталаын нимӧдӧны наркотиклы паныд тышкасьысьясӧс. Буретш тайӧ лунас 1839 воын Китайса Гуанчжоу карса стен дорын сотӧмаӧсь сюрс тонна опиум.
1991 воын Россияын котыртӧма наркотиклы паныд водзсасян-тышкасян тэчасъяс, оланпасӧ пыртӧма сійӧс вайӧмысь, дасьтӧмысь, вузалӧмысь, уколасьӧмысь да тшынасьӧмысь административнӧй да уголовнӧй кывкутӧм.
Миян республикаын, кыдзи и страна пасьталаын, котыртӧма наркотиклы паныд водзсасян государственнӧй комитет. Но сӧмын туявны да дурмӧдчанторйӧн вузасьысьӧс кутны этша. 2000 восянь ёнджыка мӧдісны нуӧдны профилактика удж, медым том йӧз асьныс эз окотитны дик-мӧдны юрнысӧ. А 2016 воын миян регионса удж, занятосьт да йӧзӧс социальнӧя доръян министерство вынсьӧдіс наркотик помысь висьмӧмалы отсӧг сетӧм йылысь индӧд.
Сы серти наркоман, сылы кӧ тырис нин 18 арӧс, либӧ сылӧн матыссаясыс вермасны волыны йӧзӧс социальнӧя доръян шӧринӧ бурдӧдчӧм вылӧ сертификатла. Та могысь колӧ гижны шыӧдчӧм. Сы дорӧ «пысавны» паспорт копия, оланінын регистрация йылысь кабала, врач психиатр-наркологсянь кывкӧртӧд, врачсянь справка, мый мортыс дзоньвидзалун боксянь вермӧ бурдӧдчыны реабилитация шӧринын. Наркотик помысь висьысь пыдди кӧ шыӧдчӧны матыссаыс да рӧдвужыс, колӧ налӧн паспорт копия.
Став тайӧ кабала-документсӧ мӧдӧдам республикаса удж, занятосьт да йӧзӧс социальнӧя доръян министерствоса комиссияӧ. Ставыс кӧ лючки, миянлы ыстасны сертификат, и та йылысь юӧртам шыӧдчысьыслы.
Документыс вына квайт тӧлысь. Сертификат сетсьӧ ӧтчыдысь врач психиатр-наркологлӧн кывкӧртӧд серти. Тайӧ кабаласӧ босьтӧм бӧрын колӧ ас тшӧт весьтӧ воӧдчыны реабилитация шӧринӧ.
Сертификатсӧ оз позь сетны мӧд мортлы, шуам, наркотик помысь висьмӧм воклы да с.в.
Коми Республикаса бюджет реестрӧ пыртӧм шӧринлы наркоманӧс бурдӧдӧмысь вуджӧдӧ 180 сюрс шайт. Тӧлысь мысти кӧ мортыс эз во сэтчӧ, сертификатсӧ киритасны и, гӧгӧрвоана, сьӧмсӧ оз вуджӧдны.
Шӧринас наркоманӧс овмӧдӧны жырйын, кӧні эм колана эмбур, вердӧны, кодлы колӧ, весиг сетӧны кӧм-паськӧм. Психолог вӧчӧ диагностика да тӧдмалӧ висьысьыслысь тӧжд-майшасьӧмсӧ, специалистъяс ӧткӧн либӧ котырӧн нуӧдӧны профилактика да коррекция, котыртлӧны кружокъяс, отсалӧны бӧр лӧсьӧдны семьяыскӧд, матыссаясыскӧд оръясьӧм йитӧдъяс, судзӧдны воштӧм документъяс, туйдӧны дзоньвидза оласногӧ да с.в.
Мортыслы кӧ реабилитация могысь ковмас дырджык овны шӧринас, таысь вештысяс ас зепсьыс.
Реестрӧ пыртӧма кык котыр: Казаньын тӧдчана социальнӧй программаяс сӧвмӧдан да отсӧг сетан «Перспектива» фонд, а сідзжӧ Сыктывкарын «Социальные Инициативы» автономнӧй некоммерческӧй котыр. Наркотикысь бурдӧдчысь ачыс бӧрйӧ, кытчӧ мунны.
Сертификатла шыӧдчытӧдз да шӧринас мунтӧдз висьысьсӧ бурдӧдӧны. Медводз вӧчӧны дезинтоксикация (пальӧдӧны наркотикысь да психотропнӧй сорасысь дикмӧм мортсӧ). Сэсся лекарство отсӧгӧн врач реабилитируйтӧ, и та бӧрын нин висьысьлы позьӧ шыӧдчыны социальнӧй реабилитацияла.
Мӧдысь тайӧ кабалаысла шыӧдчыны оз позь. Государство сӧмын ӧтчыд мыччӧ кисӧ. И висьысь сайын, кутчысяс-ӧ мыччӧм киас.
Миян шӧрин нёль во нин сеталӧ татшӧм сертификатсӧ. Шыӧдчӧны лыдаяс. 2022 воын некод эз кор татшӧм отсӧгсӧ. Гашкӧ, сы вӧсна мый реестрын вӧліны сӧмын Казаньса да Перымса реабилитация шӧринъяс.
Мӧйму сертификатла шыӧдчыліс дас морт. Но эз ставныс волыны кабалаысла. Мырдӧн ми ог вермӧй найӧс мынтӧдны наркотикысь, а асьныс, тыдалӧ, оз кӧсйыны либӧ оз вермыны…
«Социальные Инициативы» автономнӧй некоммерческӧй котырӧн веськӧдлысь Павел Апальков:
–Реестрӧ ми пырӧдчим мӧйму январын. Но и таӧдз нуӧдім татшӧм уджсӧ. Наркоманъясӧс бурдӧдім грант либӧ налӧн тшӧт весьтӧ. Коді эз вермы мынтысьны тайӧ висьӧмсьыс мынтӧдчӧмысь, бурдӧдім дон босьттӧг.
И, дерт, сертификатыс кутшӧмакӧ кокньӧдіс миянӧс. Но сьӧмсӧ сы серти миянлы сетӧны сӧмын реабилитация помалӧм бӧрас. Мортыс кӧ сертификат серти локтіс бурдӧдчыны, но вит тӧлысь мысти муніс, миянлы некутшӧм сьӧм оз чукты. Мырдӧн ми некодӧс кутны ог вермӧй. Шӧрин потшӧс сайӧ бурдӧдчысь оз вермы петавны лавкаӧ, но гижас кӧ шыӧдчӧм, быд здукӧ вермас мунны гортас.
Медводдзасяньыс чайтім, мый мортыс кӧ корис сертификат да локтіс миянӧ, сідзкӧ, вӧчис тайӧс ас вӧляысь, тӧдӧмӧн да кывкутӧмӧн. Но, вӧлӧмкӧ, миян ылавсьӧма. Медводдзаясысь сӧмын нёль морт помаліс реабилитация курссӧ. Ӧтиӧс асьным вӧтлім, мукӧдыс сідз мунісны.
86 регионса реабилитация шӧринысь ми медводдза вит лыдын. Унджыклаас наркоманӧс бурдӧдӧны уджӧн либӧ эскӧмӧн. Сійӧ асывсянь рытӧдз мырсьӧ сьӧкыд удж вылын либӧ юрбитӧ. Миянын висьысьӧс бурдӧдӧны вылыс тшупӧда тӧдӧмлуна психологъяс. Налӧн мог – вежны мортыслысь оласногсӧ, вежӧрсӧ.
Наысь ӧтдор шӧринын зільӧны найӧ, кодъяс коркӧ асьныс уколасьлісны дурмӧдчанторйӧн, но сэсся сяммисны мынтӧдчыны тайӧ лёксьыс. Найӧ тшӧтш велӧдчисны либӧ прӧйдитісны курсъяс. Та вӧсна сёрнитысьяс зэв бура гӧгӧрвоӧны ёрта-ёртсӧ, олӧм-вылӧманыс уна ӧткодьыс да.
Ковмас кӧ, мукӧд организацияысь корлам психотерапевтӧс.
Висьысьӧс бурдӧдам куим тшупӧдӧн. Медводз куим тӧлысь тӧдмасям мортыскӧд, корсям помка, мый сійӧс вайӧдіс наркоманӧдз, кутшӧм шог-тӧжд сійӧ кӧсйӧ вунӧдны дурмӧдчӧмнас. Тайӧ медся сьӧкыд – анализ да диагностика тшупӧд.
Воысьяс пӧвстысь кодсюрӧ чайтӧ, локта пӧ да кута куйлыны, а медсестраяс мӧдасны уколавны. А тані дзик мӧд серпас. Быд лун 11 сикас занятие.
Та бӧрын – кык тӧлысь мӧд, интеграция тшупӧд. Сійӧ кокньыдджык нин. Ӧд ми гӧгӧрвоим ёрта-ёртӧс, тӧдам, мый колӧ вӧчны.
И медбӧрын – тӧлысь чӧж стабилизация юкӧн. Ми видзӧдам, ставыс-ӧ артмис, ставсӧ-ӧ вӧчим колана ног. Гӧгӧрвоам кӧ, мый колӧ на мортыскӧд уджыштны, содтӧд кадысь сьӧм ог босьтӧй.
Но и миян шӧринысь петӧм бӧрас кутам мортсӧ син улын. Ӧд сійӧ квайт тӧлысь бурдӧдчис пӧдса учреждениеын и сылы колӧ велавны овны вӧля вылын. Вӧчам и сідз: мортыс кык лун олӧ гортас, сэсся кык лун кежлӧ бӧр волӧ миянӧ. Кор сійӧ гортас, миян консультация шӧринысь специалистъяс рытнас нуӧдӧны жӧ терапия.
Бӧръя кадӧ наркоманъяс вуджисны химия сорас вылӧ. Мефедрон да синтетика бӧрын мортыс аддзӧ абутӧмсӧ, мый вылӧ кӧ вывті ыззьӧ-ышмӧ. Татшӧмсӧ юӧм, куритӧм да сӧнӧ сюйӧм бӧрын мортыслы мыйыс сӧмын оз петкӧдчы. Уналы кажитчӧ, мый сійӧс кодкӧ вӧтӧдӧ. Татшӧм висьысьыслӧн наркомания диагнозысь ӧтдор эм и шизофрения. Татшӧмсӧ зэв сьӧкыд бурдӧдны. Найӧс кыскӧ важас, «чегъялӧ». Кодсюрӧ весиг жуглӧ ӧшинь, мед петны. Та вӧсна матысса кадӧ кӧсъям восьтыны шӧринын медицина юкӧн.
Наркомания «томмӧ». 40 арӧсысь олӧмаджыкъяс дурмӧдчантор вылӧ сьӧмсӧ корсьӧны «Магнитысь», «Пятёрочкаысь» да мукӧд вузасянінысь гусясьӧмӧн. А 30 арӧсысь томджыкъяс пычкӧны бать-мамыслысь да пӧль-пӧчыслысь. Уналӧн миллион шайта кредитъяс. Татшӧмыс нэмсӧ пукалӧ бать-мам сьылі вылас да весиг чипан кольк пражитны оз сяммы.
Миян шӧринын татшӧмсӧ велӧдӧны пусьыны-пражитчыны. Шуам, ӧти морт быд рыт пӧжалӧ пирӧг-блин. И вӧчӧ тайӧс сэтчӧдз, кытчӧдз оз велав зэв бура пӧжасьны. Сэсся сы пыдди индам мӧд мортӧс.
Кодкӧ оз куж вӧдитчыны шуруповёртӧн. Татшӧмыслы тшӧктам вӧчны понлы юр сюянін, та дырйи сылы отсасьӧ мастер да с.в.
Наркоман некор оз шу, мый сійӧ висьӧ. Татшӧмыс чайтӧ, мый наркоман – киссьӧм пиня, лэдзчысьӧм морт, коді дурмӧдчан чепӧльысь дась вузавны мамсӧ. Ме пӧ абу татшӧм, мамӧс эг на вузав да. Но он кӧ мынтӧдчы тайӧ пежсьыс, воан и та выйӧдз…
<> Николай РАЗМЫСЛОВ. Снимокыс авторлӧн.