Кулӧмдінын Петыр-Павел апостолъяс храмӧн веськӧдлысь протоиерей Александр (Антонов) йылысь татшӧм юрнима гижӧд йӧзӧдлім «Коми му» газетын мӧйму май 3 лунӧ.
И со неважӧн республикаса кар-районысь крестьянин (фермер) овмӧсъясын да видз-му потребкооперативъясын зільысьяслӧн конференция дырйи Кулӧмдін районӧ волігӧн бара на мойвиис аддзысьлыны тайӧ зіль мортыскӧд.
Александр Сергеевич чужӧма-быдмӧма Сыктывкар бердса Гӧрд Затонын. Выльгортса видз-му овмӧс техникумын велӧдчигас на мӧдӧма отсасьны тайӧ посёлокас Николай Чудотвореч вичкоын. Медводдзаысь пӧ алтарникалі буретш Ыджыд лунӧ.
Ветеринар дипломӧн нин юркарса Кӧджпомын помалӧма храмбердса духовнӧй училище, армияын служитӧм бӧрас – Казаньса да Сергиев Посадса семинарияяс, а сідзжӧ СГУ-ын религиоведение бакалавриат.
Кыдз шуӧны вичкоын, рукоположитӧм батюшкаӧс 2006 воын епископ Питирим бласлӧвитӧма служитны Кулӧмдінын.
Сэні нин тӧдсаыс ыззьӧдӧма рӧдмӧдны мазі. Тайӧ мӧвпыс воӧма отеч Александрлы сьӧлӧм вылас. Ӧд водзті вичко-манастыр бердын рӧдмӧдлісны-видзлісны кӧза-мӧс, гортса пӧтка да мазі, вӧдитлісны му-видз. Сэсся и районса видз-му овмӧсӧн веськӧдлысьяс тшӧтш корӧмаӧсь босьтчыны тайӧ уджас…
Дасьӧсь вӧчны унджык, но…
Сыктывкарын неважӧн чукӧртчылісны Княжпогост, Сыктыв, Сыктывдін, Кӧрткерӧс, Луздор, Изьва да Чилимдін районъясысь крестьянин (фермер) овмӧсын да видз-му потребкооперативын 60 зільысь. Сёрнитісны, мый вӧчисны мӧйму, юксисны тӧжд-могӧн да водзӧ вылӧ дум-кӧсйӧмӧн. Та бӧрын конференция вылӧ воӧмаяс ветлісны Кулӧмдін районӧ да ас синнаныс видзӧдлісны, кыдзи уджалӧны сэтчӧс фермеръяс.
«…мырсьӧмӧн пондан перйыны кынӧмпӧттӧ…»
Медводз гӧсьтъяс кежалісны Уллянаӧ Троича-Степан манастырӧ. Нянь-солӧн найӧс виччысисны иеромонах Антоний (Ольшанов) да Кулӧмдін районса администрацияӧн веськӧдлысь Сергей Рубан.
—Кулӧмдін район важысянь нималӧ уджач войтырӧн. 1990-ӧд воясын унатор воштім, киссисны вына совхозъяс. Но зіль йӧзнад эг на йывмӧй. Талун фермеръяс котыртӧны ассьыныс овмӧсъяс. Сідзкӧ, сикт-грезд ловзьӧ, эм выль уджаланін. Но медся тӧдчанаыс — сёян-юан боксянь ставыс лючки. Фермер-крестьяна вӧчӧны сӧстӧм да чӧскыд вӧлӧга. Талун ті воинныд Уллянаса манастырӧ. Казьтышта, сӧвет власьт дырйи тані вӧлі видз-му овмӧс техникум. И му да скӧт дорын уна зільысь коркӧ велӧдчыліс тані, — висьталіс Сергей Владимирович.
—Вежа Гижӧдысь ми лыддям: «…мырсьӧмӧн пондан перйыны кынӧмпӧттӧ нэм чӧжыд… Пӧсь петтӧдзыд пондан уджавны няньыд вӧсна» (Олӧм, 3:19). Сэсся вежа батьяс шулӧмаӧсь, зільӧй пӧ да юрбитӧй. Тайӧ кык тшӧктӧмыс топыда йитчӧмаӧсь. Ӧд мӧдам кӧ сӧмын юрбитны да кыккирудз пукавны, тшыгла кулам. И Ен дорӧ отсӧгла шыӧдчытӧг мырсьӧм бурӧдз оз вайӧд. Манастыр котыртӧмсянь тані тшӧтш сӧвмӧдісны видз-му овмӧс, вӧдитісны уна скӧт, гӧрисны-кӧдзисны, — казьтыштіс отеч Антоний.
Талун Кулӧмдін районын 32 крестьяна (фермер) овмӧс. Сэні видзӧны 270 лысьтан мӧс да 310 кукань-бычӧ, 195 ыж да кӧза, а сідзжӧ 40 мазі семья.
Мӧйму вузалӧмаӧсь 28 миллион шайт дон йӧв-яй да град выв пуктас, воддза воын серти 37 прӧчентӧн (9 миллион шайтӧн) унджык. Яй иналӧмаӧсь 34,4 тонна (содӧма 43 прӧчент), йӧв лысьтӧмаӧсь 1.024 тонна (6 прӧчентӧн унджык). 3 да 2 прӧчентӧн унджык иналӧмаӧсь чипан кольк да ма.
Крестьянин (фермер) овмӧсъясын веськӧдлысьяссӧ артавтӧг зільӧ 17 медалӧм морт.
Овмӧсъяс сӧвмӧдӧм могысь государство вичмӧдӧма 25,3 миллион шайт. Сьӧмсӧ медсясӧ видзӧмаӧсь племеннӧй пемӧсъяс (1,79 миллион шайт), техника да технология (8,93 миллион) ньӧбӧм, а сідзжӧ мелиорация (3,8 миллион) нуӧдӧм могысь.
Дыр кад кежлӧ кӧртымӧ сетӧмаӧсь 1.200 гектар му, сы лыдысь 212-сӧ гӧрӧны-кӧдзӧны. Кӧрым вылӧ турун быдтӧны-заптӧны фермеръяс Сергей Тимушев да Елена Тарабукина. 2,5 гектар картупель вӧдитӧны Маргарита Самарина да Евгения Кузнецова.
Мӧйму районас бурмӧдӧмаӧсь 44 гектар му-видз, ньӧбӧмаӧсь 70 ыж, 2 трактор, 3 погрузчик, диска агас, кӧдзан, куртан, рулон гартан да плёнкаӧн тубралан машинаяс, полуприцеп да сепаратор.
Синмыд полӧ, а киыд вӧчӧ
Кар-районысь воӧмаясӧс манастырсянь вайӧдісны Уллянаса фермаӧ, кӧні веськӧдлысьнас Елена Тарабукина. Сылӧн овмӧсын 48 мӧс да 10 кукань-бычӧ.
2011 воӧдз ас овмӧсас Елена Евгеньевна видзлӧма ӧти мӧс, а сэсся ырыштчӧма фермеравны. Нёль во мысти пырӧдчӧма регионса минсельхозлӧн гранта конкурсӧ да босьтӧма 5,5 миллион шайт. 50 мӧс вылӧ артыштӧм карта доныс 9,2 миллион да, ковмӧма содтыны ассьыс. 2016 воын «Пригороднӧй» совхозысь да Нёбдінысь вайӧма медводдза пемӧсъяс.
2022 воын «Народнӧй бюджет» весьтӧ ньӧбӧма йӧв пастеризатор, сепаратор да холодильник. Нӧшта во мысти гранта конкурсын жӧ шедӧдӧма 5,9 миллион шайт. Тайӧ сьӧм вылас кыпӧдӧма 30 кукань вылӧ артыштӧм гид. Та могысь видзӧма 9,8 миллион шайт, аслас зепсьыс содтӧма 2,9 да босьтӧма миллион шайт кредит.
Мӧйму тані лысьтӧмаӧсь 201 тонна йӧв. Сыысь вӧчӧмаӧсь да иналӧмаӧсь 48 тонна пастеризуйтӧм йӧв, 3 тонна рысь да 2 — нӧк. Нуӧны йӧвсӧ и Кулӧмдінса МТС кооперативӧ да юркарӧ.
Мӧйму овмӧсыс нажӧвитӧма 5 миллион шайт, воддза воын серти 50 прӧчентӧн унджык. Государствосянь вичмӧма 6,2 миллион шайт отсӧг. Та вылӧ ньӧбӧмаӧсь трактор, кӧрым заптан да гӧран-кӧдзан техника.
Дыр кад кежлӧ кӧртымалӧмаӧсь 273 гектар му-видз, 52 гектарсӧ гӧрӧны-кӧдзӧны, а 65 гектар мелиорируйтӧны на. Овмӧсас быдтӧны зӧр, шыранькытш, бобӧнянь да тимофеевка. 100-300 килограммӧн ньӧбӧмаӧсь мукӧд сикас культура, медым кӧдзны ойдлан му-видз. Видзӧдлам пӧ, мый медбура быдмас.
Елена Евгеньевна серти, ыджыд йӧлыд кӧрым сайын.
Мортыд уджын мортъяммӧ
Отеч Александрлӧн пасекаыс Кулӧмдінсян 5 километр сайын, ӧні пӧ сэтчӧ прамӧй туйыс абу. Та вӧсна аслас овмӧс йылысь гӧсьтъяслы сійӧ висьталіс апостолъяс Петыр-Павел храм водзын.
—2021 воын пырӧдчи «Агростартап» гранта конкурсӧ. Зэв ӧдйӧ дасьтім бизнес-план да, кыдз шуласны, бӧръя вагонас нин удитім чеччыштны. Корӧм мында сьӧмсӧ, дерт, эз сетны, но уджтассӧ ошкисны да вичмӧдісны 1,207 миллион шайт. Ме шӧйӧвошлі, но сэсся мӧвпышті, мися, сідзкӧ, Енмыс бласлӧвитӧ тайӧ уджас. 30 мазі семья, улей да мукӧд оборудование ньӧбӧм вылӧ муніс 1,341 миллион шайт. «Агростартаптӧг» пасекасӧ лӧсьӧдны вӧлі эськӧ сьӧкыд, — казьтылӧ Александр Сергеевич.
Юрсиктсянь вит километр сайын эм Вежа Микӧла ӧшмӧс да часовня. Сэті Кебанъёльӧ мунӧ важ туйыс. Сэні и кӧртымалӧма 107 гектар му-видз. 14 гектарсӧ мелиорируйтӧма нин, нӧшта пӧ колӧ бурмӧдны таво 93 гектар, медым сэсся кӧдзны мазілы ма вӧчӧм могысь шогмана быдмӧгъяс.
Пасекаас ӧні нелямын семья, но кӧсйӧ содтыны сёӧдз. Семьяыс кӧ ён, сэні кызь сюрс малязі, а овлӧ, и вит сюрса. Сэсся уджач мазі нэмыс дженьыд, гожӧмнас сійӧ сэтшӧма зільӧ, мый олӧ сӧмын тӧлысь. Тӧвнас дырджык — во джын кымын. Мӧйму бордъя ичӧт зільысьяс козьналӧмаӧсь 1,3 тонна гӧгӧр чӧскыд юмов вӧлӧга!
Дась прӧдукция вылас эм колана кабала-декларация, сы йылысь вӧчӧма пасйӧд странаса брендъяс сайтын. Ма, а сідзжӧ прополис, воск, перга да пыльца позьӧ ньӧбны Уллянаса ма- настырын да Кулӧмдінын Петыр-Павел вичкоын, а сідзжӧ ярманга дырйи.
Таво Александр Антонов кӧсйӧ пырӧдчыны агротуризм кузя гранта конкурсӧ.
Вӧліны мед кияс…
Георгий Китаевлӧн овмӧсыс Носимын.
2022 воын Георгий Александрович пырӧдчӧма республикаса минсельхозлӧн гранта конкурсӧ да шедӧдӧма 30 мӧс вылӧ артыштӧм «Семейнӧй ферма» кыпӧдӧм могысь 9 миллион шайт. Уджтассӧ збыльмӧдӧм вылӧ видзӧма 15 миллион шайт да, ассяньыс ковмӧма содтыны 6 миллион.
Воддза воын 3,2 миллион шайт дон ньӧбӧмаӧсь Архангельск да Ярославль обласьтъясысь холмогор пӧрӧдаа 15 ялавич да 70 романов ыж. Талун овмӧсас 15 лысьтан мӧс да 19 кукань-бычӧ, а сідзжӧ 101 ыж. Мӧйму 5,8 миллион шайт видзӧмаӧсь 2 трактор да видз-му овмӧсын колана мукӧд сикас 6 техника ньӧбӧм могысь.
2024 воын фермер иналӧма 907 сюрс шайт дон йӧв да яй (йӧвсӧ сдайтӧмаӧсь 20 тонна).
Овмӧсас 533 гектар му-видз. Кык во нин мелиорируйтӧны 55 гектар. Государствосянь отсӧгыс воӧма 2,5 миллион шайт.
Кыдз висьталіс ыжъяссӧ дӧзьӧритысь Гаджимурат Алимуратович, пемӧсъяссӧ вӧдитӧны оз яй да вурун ради. Вонас пӧ кыкысь шырам балюкъяссӧ, быд пемӧсысь шедӧ 1-3 килограмм вурун. Но инавнысӧ сійӧс некытчӧ, сиктсаяс пӧ волӧны да, кодлы колӧ, кепысь-носки вылӧ босьтӧны гоз-мӧд мешӧк.
Тані пемӧссӧ кӧсйӧны содтыны 500-ӧдз да котыртны племеннӧй овмӧс. И ыжъясыс, и кык межыс бур пӧрӧдааӧсь. Мӧдам пӧ найӧс инавны районӧ, республикаӧ, странаса мукӧд регионӧ да тшӧтш и суйӧр сайӧ.
Ыжъяс оз повны весиг 30-40 градус кӧдзыдысь. Мед пӧ сӧмын картаас эз ветлы тӧв. Пузчужӧм балюкъясӧс 3-4 лун видзӧны торъя шоныд жырйын, кӧні ломтысьӧ пач.
Пемӧсъяс вермасны висьмыны и васӧд вольӧсысь. Та могысь карта гӧгӧрыс пӧ колӧ кодйыны, медым сэні эз сулав ваыс. Сэсся тайӧ пемӧсъясыс зэв пискаӧсь. Туруныс кӧ ляснисьыс усяс джоджас, да кодкӧ кӧ тальччас сы вылӧ, вомас оз нин босьтны.
Нӧшта ӧтитор майшӧдлӧ ыж видзысьӧс, республикаын пӧ оз тырмы тайӧ пемӧссӧ дӧзьӧритысь специалистыс, торйӧн нин ветеринарыс.
Йӧлыс — экстра!
Сергей Тимушев крестьянин (фермер) овмӧссӧ котыртӧма 2011 воын Дон сиктын.
Кык во мысти пырӧдчӧма конкурсӧ да шедӧдӧма 700 сюрс шайт. Тайӧ грант весьтас ньӧбӧма трактор да герефорд пӧрӧдаа 15 кукань-бычӧ.
Районас сэки абу вӧлӧма начкысяніныс. Та вӧсна 2014 воын Сергей Алексеевич дасьтӧма начкысянін да яй переработайтанін кыпӧдӧм могысь бизнес-проект. Ӧти вылас урчитлӧма 1,2, а мӧд вылас — 3,6 миллион шайт. Но республикаса бюджетысь сьӧмыс абу чуктӧма. Районса администрация вичмӧдӧма 800 сюрс шайт. Тайӧ сьӧм вылас да ас тшӧт весьтӧ Сергей Тимушев восьтӧма луннас кык пемӧс начкан да яй переработайтан пункт. Талун сэні фермер начкӧ оз сӧмын ассьыс скӧтсӧ, но и йӧзыслысь.
2019 воын фермер босьтӧма кӧртымӧ юрсиктын нянь пӧжалан вӧвлӧм завод. Сэні лӧсьӧдӧм цехын талун вӧчӧны яйысь 40 сикас полуфабрикат. Медся бура пӧ ньӧбӧны тшынӧдӧм яй да пельнянь. Калбасысь эновтчӧмаӧсь. Бур яйысь да быдсикас содтӧдтӧг кӧ сійӧс вӧчны, татшӧм вӧлӧгасӧ дыр видзны оз позь, а ӧдйӧ инавны оз артмы.
Тайӧ жӧ вонас крестьянин овмӧсӧн веськӧдлысь пырӧдчӧма регионса минсельхозлӧн гранта конкурсӧ. 100 мӧс вылӧ артыштӧм ферма восьтӧма 2020 вося декабрын нин. Видзӧма 19,5 миллион шайт, сы лыдысь 11,7 миллионыс — грант да 5,8 миллион содтӧма ачыс. Нӧшта 2 миллион сетӧма Кулӧмдін районса администрация. Кыдз висьталіс фермер, картаыс зэв бур, но ковмис пӧ ӧти помас лӧсьӧдны содтӧд стрӧйба. Сэні видзӧны и зӧр-шыдӧс да мукӧд кӧрым. Сэсся и шоныдджык тадзитӧ, керка водзнад.
Таво овмӧсас дӧзьӧритӧны холмогор пӧрӧдаа 90 лысьтан мӧс да 75 бычӧ-кукань. Мӧйму лысьтӧмаӧсь 250 тонна йӧв да босьтӧмаӧсь 32 тонна яй. Видз-му овмӧс прӧдукция иналӧмысь воӧма 8,2 миллион шайт. Тайӧ воддза воын серти 14 прӧчентӧн унджык. Государствосянь вичмӧма жӧ 7 миллион шайта отсӧг (2023 воын дорысь 8 прӧчентӧн унджык).
Йӧвсӧ фермер сдайтӧ Кулӧмдінса МТС-ӧ да юркарса йӧв заводӧ. Медводдзаысьсӧ пӧ иналім мӧд сортӧн, сэсся первойӧн да высшӧйӧн, ӧні пӧ босьтӧны экстра сортӧн. Аттьӧ пӧ Сыктывкарса йӧв заводысь специалистъяслы, видзӧдлӧмаӧсь да, вӧлӧмкӧ, йӧв сортыс абу сюрук сайын, а кыдзи молокопроводсӧ мыськӧны.
Сергей Тимушевлӧн овмӧсын 140 гектар угоддьӧ, сы лыдысь 80 гектарыс — гӧран му. Асьныс быдтӧны ӧти да уна вося турун, анькытш да шыранькытш сора зӧр. 2023-2024 воясӧ 4 миллион шайт дон ньӧбӧмаӧсь кӧрым заптан, гӧран-кӧдзан техника, трактор да машина. Беларусьысь вайӧмаӧсь зӧр дрӧбитан-посньӧдлан агрегат. Тайӧ кӧрымас содтыштӧны сов да колана минерал.
Сергей Алексеевичлӧн талун, позьӧ шуны, кык медшӧр мог. Ӧти-кӧ, колӧ содтӧд кыпӧдны кукань гид, паськӧдчыны, ӧд пемӧсыс пыр содӧ, а, мӧд-кӧ, уджалысьяслы колӧ оланін. Кулӧмдін- са пӧ оз тэрмасьны инасьны картаас зільны. Тыдалӧ, юрсиктас эм бурджык да мынтанаджык удж.
Фермер дорӧ вӧзйысьӧны районса мукӧд сикт-грездысь войтыр, дасьӧсь пӧ локны семья-котырӧн. Талун сылӧн эм кык судтаа керка. Выліас олӧ семья, уліас — челядя бать. Та вӧсна Сергей Тимушев кыпӧдӧ вит семья вылӧ артыштӧм общежитие. Но сьӧмӧн пӧ зэв дзескыд…
Выйын туплясьтӧдз ылын на
Кулӧмдінса МТС восьтӧмаӧсь 2022 вося декабрын.
Кыдз висьталіс предприятиенас веськӧдлысь Олеся Маслинская, йӧвсӧ босьтӧны мӧс вӧди-тысьяслысь быдӧнлысь. Но воысь-во пӧ йӧв шорыс косьмӧ. Сідз, мӧйму ньӧбӧмаӧсь 248 тонна (воддза воын серти 98 прӧчент): крестьянин (фермер) овмӧсъясысь — 231, йӧзлысь — 5, нӧшта 12 тонна — видз-му овмӧс предприятиеяслысь.
Торйӧн нин сьӧкыд пӧ тӧвнас. Медым уджӧдны оборудованиесӧ, колӧ этша вылӧ 300 килограмм йӧв. Мукӧдысьсӧ пӧ та мындасӧ колӧ чӧжны кык лун. Гожӧмнас кокньыдджык, быд лун вайӧны 2 тоннаӧдз.
Мӧйму йӧвсьыс 5 прӧчентӧн унджык вӧчӧмаӧсь рысь, этшаджык артмӧма сыр да вый. Сэк жӧ сяммӧмаӧсь вӧчны выль сикас вӧлӧга: 20 прӧчента нӧк да 10 прӧчента сливки.
Вӧлӧгасӧ иналӧны районса бюджет организация-котырӧ, вузасьӧны ярманга дырйи, и асьныс йӧзыс пӧ волӧны кар-районысь ньӧбасьны. Мӧйму татшӧм ногӧн нажӧвитӧмаӧсь воддза воын мында жӧ — 8,3 миллион шайт. Предприятиеыслы государствосянь отсӧгыс вичмӧма 5,2 миллион шайт (2023 воын серти 88 прӧчент). Тайӧ сьӧм вылас ньӧбӧмаӧсь содтӧд оборудование.
Йӧв заводас уджалӧ 5 морт. Тӧлысьнас пӧ быдӧнлӧн нажӧткаыс 34.700 шайт (воддза воын мынтылӧмаӧсь 25 прӧчентӧн этшаджык).
Олеся Фёдоровналӧн висьталӧм серти, тані дасьӧсь переработайтны и унджык йӧв, вӧчны выль сикас чӧскыд вӧлӧга, но оз тырмы уджалысьыс, да и колӧ кутшӧмсюрӧ содтӧд оборудование, а сійӧс некытчӧ нин сувтӧднысӧ, жыръясыс дзескыдӧсь…
<> Николай РАЗМЫСЛОВ. Снимокъясыс авторлӧн.