Ме чужи Койгортын. Тані нэмсӧ олісны да олӧны менам пӧль-пӧч, бать-мам да рӧдвуж. И меным зэв матысса, дона да муса тайӧ муыс.
Школа помалӧм бӧрын велӧдчи Коми пединститутын географ-биологӧ. И челядькӧд реабилитация шӧринын да детсадйын сизим воысь дырджык уджалігӧн гӧгӧрвои, мый та могысь колӧ помавны оз ӧти, а этша вылӧ дас институт.
Сёрӧнджык, кыдз Койгортса музейысь сотрудник нин, тшӧкыда аддзысьлі томуловкӧд экскурсияяс да чужан му туялӧмлы сиӧм чукӧртчылӧмъяс дырйи. Быдтор окота тӧдны зонпоснилы, но торйӧн нин ыззьывлісны, кор висьтавлі налы мазіяс йылысь. А мӧд ногыс эз и вермы лоны, ӧд ачым дас воысь дырджык «ёртася» мазіясыскӧд. И сиктын менӧ Медуницаӧн нин шуӧны.
Менам семья вӧдитӧ Койгортса национальнӧй парксянь неылын пасека, кӧні 70 сайӧ мазі поз. Мазіясыс оз сӧмын дзоньвидзалуннымӧс ёнмӧдны, но и вӧр-ва вӧсна тӧждысьӧны. Ми казялім нин, кутшӧм мичасьыс-мичаӧсь пасека дорын быдман дзоридзьясыс, пашкырсьыс-пашкырӧсь чӧскыд вотӧсӧн озыр кустъясыс.
Ме уджала ӧні Койгортса национальнӧй паркын да Коми наука шӧринысь учёнӧйяскӧд ӧтвылысь туяла пасека дорысь дзоридз-быдмӧгъяссӧ. И зэв окота вайӧдлыны татчӧ экскурсияӧн челядьӧс, медым и найӧ унджык тӧдмаласны войвывса вӧр-ва да тшӧтш и татчӧс мазіяс йылысь.
А «Коми му» газет лыддьысьяслы сиа водз асывнас коскӧдз веж туруна видз вылӧ петавны, юр кольмӧдан сӧстӧм сынӧдсӧ морӧс тырӧн апалыштны, кӧдзыдысь-кӧдзыд ключ ваӧн мыссьыны да кӧклӧн тунасьӧм улӧ чужан мулӧн мичлунӧн нимкодясьыштны…
Наталья Шарапова.