Кулӧмдін районса Ручын эм Лар став места. Нимтылӧмаӧсь тадзи, сэні овлӧма Лар – Илларион – ыджыд рӧдлы подув пуктысь да. Галина Михайловна Оверина (нывдырся овыс Попова) – тайӧ рӧдсьыс жӧ.
1981 вося августын, кор Комиын пасйисны автономия лӧсьӧдӧмсянь 60 во, Сыктывкарын восьтісны «Куслытӧм би» мемориал. Памятник вӧчӧмӧ ассьыс пай пуктіс и Галина Михайловна.
–Ме сэки уджалі 6-ӧд номера стройуправлениеын геодезистӧн, и миянлы коліс туявны, кысянь бурджык нюжӧдны памятник дорас биару трубасӧ. Арталі куим местасянь – «Юбилейнӧй» лавкасянь (тадзи сэки шусис вузасяніныс), йӧзӧс велӧдан министерствосянь да матысса керка дорсянь. Мерайтім, кузь-ӧ лоас трубаыс, артыштім, кутшӧм пӧлынь-пӧкатӧн нюжӧдны сійӧс, медым биыс вывті эз ыпъяв, и сэк жӧ эз кус, ыджыд-ӧ постамент вӧчны, мед памятникыс эз вӧр, эз пӧр, а зумыда сулаліс. Вель уна удж ковмис вӧчны, весиг войяснас узьны эг вермы, пыр та йылысь думайті – сорся кӧ ӧд, вежнысӧ нинӧм нин он вермы. Ставсӧ артыштӧм бӧрын трубасӧ шуисны нюжӧдны олан керка дорсянь. Апрель шӧрын заводитім вӧчны. Иван Павлович Роговцевлӧн бригада лун и вой уджаліс, войясыс ӧд миян югыдӧсь. Май 1 лунӧ сӧмын ӧти лун шойччим. «Куслытӧм би» кындзи меным, геодезистлы, и мукӧдлаӧ коліс ветлыны, сэки буретш уджалім тшӧтш челядьлӧн республикаса больничалы подув да педучилищелы вевт вӧчанінъясын, и ме котралі ӧти объектсянь мӧдӧ, мед ставсӧ удитны, – висьталіс Галина Михайловна. – Но жаль, мый мемориалсӧ восьтігӧн миян йылысь вунӧдісны быттьӧ. Коліс эськӧ, мед миян стройуправлениеӧн веськӧдлысь Иван Андреевич Маратаев тшӧтш вӧлі лента вундысьяс лыдас.
–Но ӧд ӧні, кор воланныд «Куслытӧм би» дорас, лов вылад шоныд лолӧ, мый ыджыд уджас и тіян пай эм?
–Да, дерт, пыр сувтлывла памятник дорас да казьтывла, кыдзи сійӧс вӧчим. «Куслытӧм биыс» ӧд и миян республикаысь война вылын усьӧмаяс, и менам бать Михаил Алексеевич Попов йылысь паметь видзӧ. Война заводитчӧмсянь сійӧ фронт вылын вӧлі. Сьӧкыдӧсь ӧд вӧліны медводдза тӧлысьясыс. Батьӧй эз ёна висьтасьлыв война йывсьыс, да уна ог и тӧд. Но шуліс, сэки пӧ кык салдат вылӧ ӧти автомат вӧлі, и мед ылӧдлыны немечьястӧ, весиг пу автомат киас босьтлӧмаӧсь. Налӧн часьтыс веськалӧма вӧрӧг кытшӧ, и батьӧс кык ёртыскӧд босьтӧмаӧсь пленӧ. Кыкысь ырыштчылӧмаӧсь пышйыны, но абу вермӧмаӧсь. Коймӧдысьсӧ сӧмын, Крещенньӧ дырйи, артмӧма. Но век жӧ немечьясыд суӧдӧмаӧсь куим ёрттӧ, овчаркаясыс курччалӧмаӧсь кокнысӧ. Кутӧмаӧсь да веж мороз дырйи кӧрталӧмаӧсь кутшӧмкӧ крест бердӧ. Кӧть нин пӧ кулан фашистъяслысь тешитчӧм-издевайтчӧмсӧ терпитӧм дорысь. Ӧти и кувсьӧма, а кыкӧн кулӧм улӧ лэдзчысьӧмаӧсь, да тадзи пӧрйӧдлӧмаӧсь немечьястӧ, эновтӧмаӧсь найӧс. Сэки миян йӧз, сэтчӧсса, разьӧмаӧсь крест дорсьыд батьӧс ёртъясыскӧд да вежон мысти партизанъяс дорӧ нуӧдӧмаӧсь. Батьным Уллянаын велӧдчылӧма да кевмысьны кужӧма. И крест дорас пукалігӧн тшӧтш кевмысьны кутӧма, да сы вӧсна, гашкӧ, и ловйӧн кольӧма. И меным шулывліс, Крещенньӧ дырйи пӧ ветлыв вичкоӧ да сись пукты. Тадзи пыр и вӧча.
–А кор батьныд локтіс война вывсьыс?
–1945 воӧ найӧс Япониякӧд тышкасьны на мӧдӧдӧны вӧлӧм, но абу удитӧмаӧсь сэтчӧ, войнаыс помасьӧма. Гортас, Руч сиктӧ, воӧма 1947 воӧ. Сэки и ӧтлаасьӧма мамкӧд, Евдокия Афанасьевнакӧд. Мамӧй Югыдтыдорын чужлӧма, петалӧма верӧс сайӧ Ручӧ, но верӧсыс кувсьӧ-ма. Та бӧрын Михаил Алексеевич да Евдокия Афанасьевна выль семья лӧсьӧдӧмаӧсь, керка кыпӧдӧмаӧсь. Быдтӧмаӧсь нёль ныла-пиаӧс – Марьяӧс, Алексейӧс, Пётрӧс да менӧ.
–Сиктса йӧзыд, гашкӧ, кывлісны геодезистъяс йывсьыд, но мый найӧ вӧчӧны, ӧдвакӧ тӧдісны. Кыдзи нӧ ті лоинныд геодезистнас?
–А ме геологӧн вӧлі кӧсъя лоны. Ручын сэки геологыс куим нин вӧлі, и шуӧны меным, тайӧ пӧ сьӧкыд удж, нывлы сійӧ оз лӧсяв. Мӧд удж пӧ корсь. Ручын кӧкъямыс класс помалі, сэсся Дереваннӧйын велӧдчи. Мӧйму Дереваннӧйса шӧр школалы ветымын во тырис, и ми вӧлім медводдза выпускникъясыс. Дасӧд класс бӧрас военкоматӧ ветлі, мед ыстасны радистӧ велӧдчыны, но шуисны, кык-куим во пӧ ковмас виччысьлыны, таво кежлӧ колана мында мортсӧ мӧдӧдім нин велӧдчынысӧ да. Сэки муні Архангельскӧ, связь техникумӧ. Но конкурс серти эг веськав сэтчӧ да бӧр Ручӧ локті, бухгалтеравны босьтчи. Во мысти Сыктывкарын нывъёрткӧд паныдаси, да кытчӧкӧ пӧ ӧд колӧ инасьны – вай мунам Рыбинскӧ техника бӧрся видзӧдысь операторӧ велӧдчыны. Комиысь сэні квайтӧн вӧлім. Помалім да, дас мортӧс, и мукӧд регионысь тшӧтш, Сыктывкарӧ уджавны ыстісны. Олім «Стрӧитель» микрорайонын. Сэки сэні нюр вӧлі, и ми, комсомолечьяс, кустъяс сэтчӧ садитім – ӧні парк нин лоӧма. Бара на, уджысь орӧдчывтӧг нин, велӧдчи Выльгортса видз-му овмӧс техникумын да лои геодезистӧн, куті уджавны 2-ӧд номера стройуправлениеын. Кор 1990-ӧд воясӧ ставыс кутіс киссьыны, бырӧдісны и предприятиенымӧс. Уджтӧг коли, ӧтилаӧ да мӧдлаӧ медасьлі, а пенсия вылӧ петтӧдз кызь во зіли пелькӧдчысь-уборщицаӧн. А геодезист уджыс меным кажитчӧ, унатор вӧлі миян киясӧн вӧчӧма-стрӧитӧма.
–Галина Михайловна, чужан сиктаныд ветлывланныд?
–Марья чой, сылы кӧкъямысдас арӧс нин, юасьӧ менсьым, кор пӧ менӧ Ручад нуӧдлан? Мися, регыд. Ручын крам праздникыс Илля лунӧ, и сэки ачым ветла сэтчӧ, бать-мамлысь керкасӧ пӧрадокӧ вайӧда да сы бӧрын, мися, и тэнӧ катӧдла. Пётр вокӧй бать керкакӧд орччӧн стрӧитчыліс, да сійӧ вӧлі видзӧдӧ миян быдман керка бӧрсяыс, но ковид дырйиыд сійӧ да Алексей кувсисны. Менам верӧсӧй, Сергей Михайлович Оверин, томӧн жӧ, 42 арӧсаӧн, эновтіс таладоръюгыдсӧ. Миша пиӧй Ирина гӧтырыскӧд кык внучкаӧс – Катяӧс да Машаӧс – быдтӧны. Рӧдным миян Ларсянь мунӧ, батьӧс вӧлі шуӧны Лар Петыр Ӧльӧш Мишӧн. Вокъяс да пиӧй тайӧ нимъяссӧ жӧ новлӧдлӧны – Пётр, Алексей, Миша. Но Руч сиктын менӧ Мише Галянад некод оз и тӧд, а мам нимсянь кӧ Дуня Галяӧн шуасны, быдӧн тӧдас.
<> Сёрнитіс Павел Симпелев. Снимокъясыс Галина ОвериналӦн гортса архивысь.