Юркарын комын витӧдысь юргис «Сыктывкарса тулыс» войтыркостса фестиваль. Кыдзи и пыр, гажыс вӧлі озыр яръюгыд петкӧдчӧмъясӧн.
Корӧм «кодзувъясысь», пӧжалуй, медся нималана вӧлі Мариинскӧй театрысь премьер Кимин Ким, кодӧс ыдждӧдлӧны «Кореяса дивӧӧн».
Солор да Никия
Кимин Ким «Сыктывкарса тулысын» йӧктіс Л.Минкуслӧн «Баядерка» балетын Солорӧс. Кыдзи пасйӧны театральнӧй критикъяс, Кимин Ким — мирын медбур Солор.
Сыкӧд тшӧтш шӧр геройясӧс йӧктісны Большой театрысь Софья Валиуллина (Гамзатти) да миян «кодзув» Наталья Супрун (Никия).
Казьтыштны кӧ, «Баядерка» сюрӧсын — важ легенда.
Тайӧ радейтчӧм йылысь спектакль. Шудтӧм баядерка (Индияса храмын йӧктысь) да повтӧм воин Солор костын ыпнитӧ муслун.
Вичко водзын чукӧртчӧны воинъяс, кодъяс мӧдӧдчӧны вӧравны.
Аскӧдныс нуӧдӧны писькӧс воин Солорӧс (Кимин Ким). Но сійӧ кольччӧ, медым пырӧдчыны вежа би гажӧ.
Сэсся Солор тшӧктӧ Манадавей факирлы корны ас дорас Никия баядеркаӧс (Наталья Супрун). Нылӧс виччысьны кӧсйӧ гаж бӧрын храмын.
Вичкоӧ пырӧны жрецъяс, Великӧй браминлӧн (Роман Миронов) юрнуӧдӧм улын заводитӧны нимӧдны вежа би, йӧктӧны.
Йӧктысьяс пӧвстын и мичаник Никия. Великӧй брамин дзикӧдз ышмӧ Никия мичлунысь. Весиг вунӧдӧ, мый сійӧ вичкоын служитысь, да сылы оз позь гӧтрасьны.
Кӧсйысьӧ нывлы козьнавны власьт да озырлун, мед сӧмын лоӧ сылӧн. Но Никия оз сибӧд ас дорас Великӧй браминӧс. Сійӧ ӧд радейтӧ Солорӧс.
Ныла-зонмалысь гаж бӧрын аддзысьӧмсӧ кыйӧдӧ Великӧй брамин.
Сійӧ грӧзитчӧ пасьвартны налысь шудсӧ, ёрӧ найӧс вежа би водзын.
А ныла-зонма, вежа би водзын жӧ, кӧсйысьӧны, мый пыр кутасны радейтны ӧта-мӧдсӧ.
Дугманта раджалӧн дворечын раджа юӧртӧ, мый Гамзатти нывсӧ сетас Солор сайӧ.
Том воинлы любӧ жӧ лоӧ раджалӧн нылыс. Но тӧд вылас усьӧ Никиялы кӧсйысьӧмыс. Великӧй брамин висьталӧ раджалы Солорлӧн да Никиялӧн радейтчӧм йылысь. Мӧдыс скӧрмӧ да шуӧ вины баядеркаӧс.
Брамин эз чайт, мый сылӧн кывъясыс тадзи бергӧдчасны. Кӧсйис ӧд мӧдарӧ: Солорлысь ловсӧ босьтны, а Никияӧс — аслыс.
Гамзатти тшӧтш кӧсйӧ чепӧльтны баядеркалысь сьӧлӧмсӧ. Сійӧ корӧ нылӧс йӧктыны кикутігас. Да петкӧдлӧ жӧникыслысь портретсӧ.
Никия оз эскы раджа нывлы. Ӧд Солор сійӧс радейтӧ, вежа би водзын висьтасис. Баядерка ырыштчӧ пуртӧн Гамзатти вылӧ, но служанкаыс кутӧ сылысь кисӧ.
Никиялы зэв сьӧкыд йӧктыны радейтана зонмыслӧн раджа нывкӧд кикутігӧн, но быть тшӧктӧны гажӧдны.
Сэки факир вайӧ сылы кӧрзина тыр дзоридз, быттьӧ Солорсянь. Друг дзоридз пӧвстысь петӧ змей да чушкӧ баядеркаӧс. Никия гӧгӧрвоӧ — «козиныс» Гамзаттисянь. Кулӧ.
Солор пышйӧ гӧсьтъяс да невеста дорсьыс. Сійӧ ёна шогалӧ. Пырӧ вичкоӧ, коді сы вылӧ буждӧ.
Солорлӧн да Никиялӧн лолыс мӧдаръюгыдас ӧтлаасьӧны нэм кежлӧ…
Да, тайӧ дивӧ!
Наталья Супрун, кыдзи пасйи нин, та пӧрйӧ йӧктіс Никияӧс, но сійӧ вӧвлі и Гамзаттиӧн. Ме серти кӧ, тайӧ рольыс сылы лӧсялӧджык.
—Ме йӧктылі Никияӧс Гамзаттиысь тшӧкыдджыка.
—Фестиваль водзын ті майшасинныд, кыдзи артмас «Кореяса дивӧкӧд» йӧктӧмыс. А видзӧді да, ті быттьӧ нэмсӧ ӧтлаын йӧктылӧмныд. Кыдзи артмис ӧти лунӧн татшӧм бура дасьтысьны?
—Да, Кимин Ким збыльысь енбиа артист и зэв вежавидзысь. Быттьӧ ми сыкӧд нэмсӧ тӧдсаӧсь. Сыкӧд вӧлі зэв кокньыд и сёрниын, и сцена вылын.
Ме сэтшӧма нимкодяся, шензя, мый ме сэтшӧм бурсӧ вӧчи, да Енмыс козьналіс меным татшӧм морткӧд петкӧдчӧмсӧ.
Сійӧ сэтшӧма видзӧдӧ тэныд синмад йӧктігӧн, мый сылан да сӧльнитчан мыйӧкӧ ӧтиӧ.
Ме дыр эг эскы, мый татшӧмыс вермас лоны, мый тайӧ авантюра. Сыктывкарса олысьяслы мойвиис, мый Кимин Ким кӧсйысис татчӧ локны. Сійӧс ӧд быдлаӧ корӧны, и уналы сійӧ ӧткажи-тӧ. Да тайӧ збыльысь дивӧ, мый локтіс Сыктывкарӧ, — висьталіс Наталья Супрун.
Киминлӧн лэбалӧм
Мыйла Кимин Ким кӧсйысис локны Сыктывкарӧ, кыдзи сійӧ ылаліс татшӧмас, дерт, юалі ассьыс.
—Менӧ корис татчӧс театрӧн веськӧдлысь менам педагог пыр.
Сыктывкар йылысь кывлывлі, но тані, дерт, медводдзаысь. Кӧть эськӧ куимысь на падъялі, локта али ог, гортын спектакльыс вывті уна да.
И збыльысь лои дивӧ, мый ме татӧн! Меным ёна кажитчисны татчӧс артистъяс, кордебалет, специалистъяс, видзӧдысьяс шоныда примитісны, и сцена джоджыс бур.
—А мыйкӧ коми национальнӧйсӧ аддзылінныд, видлінныд, гашкӧ, кутшӧмкӧ вӧлӧга?
—Коми йӧзкостса вӧлӧга кындзи нинӧм эг аддзыв.
Ветлі ресторанӧ, кори коми вӧлӧга. Ог сӧмын помнит нимсӧ, яя вӧлӧга вӧлі, но зэв чӧскыд и дона. Весиг чуйми донсьыс.
—Кимин, тіянӧс нимтӧны мирын медбур Солорӧн. Кыдзи мойвиис шедӧдны татшӧм нимсӧ?
—Ме ог шу, мый ме медся бур, кӧть и кывлі жӧ тайӧс. Искусствоын абу медбурыс, ме тайӧс ог гӧгӧрво. Ме прӧстӧ йӧкта, и ставыс.
—Тшӧтш кылі кутшӧмкӧ интервьюысь, мый ті кӧсъянныд лэбавны. Но ті лэбаланныд! Ме эськӧ тіянӧс ӧткодялі бордкӧд, бобувкӧд, лым чиркӧд…
—Мыйкӧ Енмыс сетӧма, дерт, и ёна уджала-велӧдча педагогъяс отсӧгӧн.
—Наталья Супрунлысь юалі жӧ, кыдзи артмис ӧти лунӧн татшӧм бура ладмӧдчыны. И тіянлысь тшӧтш юала: кыдзи?
—И Наталья, и Софья (Софья Валиуллина — Большой театрын йӧктысь. — Е.М.) — профессионалъяс.
Кор пыдди пуктан ӧта-мӧдтӧ, сэки ставыс артмӧ. А кор асьтӧ кутан ставсьыс медбурӧн лыддьыны, сэки кӧть во чӧж ӧтиторсӧ репетируйт — весьшӧрӧ.
Тшӧтшъяяс сералісны, а сійӧ бӧрдіс
Кимин Ким Лунвыв Кореяысь. Кызь куим арӧсӧн сійӧ лоӧма премьерӧн Мариинскӧй театрын. Тавося октябрын сылы тырӧ 33 арӧс.
Челядьдырйиыс сылӧн вӧлӧма и футбол, и тхэквондо (сылӧн сьӧд вӧнь), лыжи, гольф. Спорт кындзи тшӧтш и серпасасьӧма.
А сэсся мамыс (сійӧ композитор) кытыськӧ лыддьӧма, мый зонъяс бура йӧктӧны и балетын, да пиянсӧ нуӧма велӧдчыны. Кӧть эськӧ пӧ Кореяын балетыс оз ёна нимав, торъя нин зонъяс пӧвстын.
Кыдзи казьтылӧ Кимин Ким, йӧктыны сылы кажитчӧма. А тшӧтшъяясыс сы вылын сералӧмаӧсь.
Но сылы окота вӧлӧма бергавны, йӧктыны, чеччавны.
Бать-мамыс вель уна сьӧм сы вылӧ видзӧмаӧсь, сы вӧсна мый Кореяын балетӧ велӧдчынысӧ зэв дона.
Кор сылы вӧлӧма 11 арӧс, веськалӧма велӧдчыны Владимир Ким да Маргарита Куллик дорӧ (йӧктылӧмаӧсь Мариинскӧй театрын, артисталӧм бӧрас мунӧмаӧсь велӧдны Сеулӧ).
Буретш роч педагогъяс и велӧдӧмаӧсь Кимин Кимӧс роч балетӧ. А сэсся вайӧдӧмаӧсь енбиа зонкаӧс Санкт-Петербургӧ, иналӧмаӧсь Мариинскӧй театрӧ.
Ӧні сійӧс шуӧны «Кореяса дивӧӧн», петкӧдчылӧма войтыркостса конкурсъясын, кӧні вӧлӧма вермысьӧн.
Кимин Ким пасйис, мый «Баядерка» — сылӧн радейтана балетъясысь ӧти.
Сідзжӧ сійӧ висьталіс, мый радейтӧ Пётр Чайковскийӧс (и оз сӧмын балетъяссӧ). Кор медводдзаысь видзӧдӧма вокыскӧд «Спящая красавица», бӧрдӧма.
—Тіянӧс шуӧны «дивӧӧн». Тайӧ велӧдчӧм али енби?
—Колӧ, дерт, велӧдчыны, уна тренируйтчыны. Но колӧ чеччавны оз прӧста сідз, а вӧрасногад ловтӧ сетны.
Ставыс мед сьӧлӧмсяньыд, пытшсяньыд петіс, мед видзӧдысьыс гӧгӧрвоис тэнӧ, тэнсьыд сьӧлӧмкылӧмъястӧ. Балетын ӧд ставыс тайӧ вӧрасногын петкӧдчӧ.
<> Екатерина МАКАРОВА. Снимокъясыс ӧтуввезйысь.