Воддза воясӧ серти таво оз ёна нӧбӧд. Выль воӧдз Сыктывкарса коммунальнӧй служба машинаясӧн полигон вылӧ нуӧмаӧсь 13 сюрс кубометр лым, таво нин Рӧштвоӧдз – нӧшта 15 сюрс. Талун кежлӧ юркарса уличаясысь суткинас шӧркодя чукӧртӧны 2,5 сюрс кубометр. Но тшӧкыда коммунальщикъясӧс джӧмдӧдӧны туй бокас кольӧм машинаяс. Кытчӧ да кор позьӧ сувтӧдны вой кежлӧ кӧрт вӧвтӧ? Мый виччысьӧ кӧзяинсӧ, эновтӧм машина вӧснаыс кӧ туй весалысьяс оз вермыны лючки идравны уличасьыс лымсӧ?
Тайӧ да мукӧд юалӧм вылӧ республикаса юралысьлӧн Общественнӧй приёмнӧйын «веськыд йитӧда» телефон пыр сёрнитігӧн вочавидзисны юркарса администрацияысь да Сыктывкарын УМВД-лӧн ГИБДД-ысь специалистъяс.
Сыктывкарса администрацияысь туй, транспорт да связь управлениеӧн веськӧдлысьӧс вежысь Олег Южаков:
– Да, таво лымйыс тӧдчымӧн этшаджык. Медсясӧ юркарса уличаяс идралам войнас, но мукӧддырйи техника уджалӧ и луннас.
Водзвыв ӧшлам юӧра пӧвъяс да корам йӧзсӧ идравны вой кежлас машинаяссӧ. Но, овлӧ, оз быдӧн кыв миянӧс. Та вӧсна ковмылӧ шыӧдчыны ГИБДД-ӧ. Сідз, январь 26 лунӧ Коммунистическӧй улича идралігӧн эвакуаторӧн штрафстоянка вылӧ нуисны кык автомобиль.
Сыктывкарын УМВД-лӧн ГИБДД-ысь пропаганда кузя старшӧй инспектор Антон Ишутин:
– Дерт, дзикӧдз ог вермӧй ӧлӧдны йӧзсӧ кольны улича бокӧ машинасӧ. Кӧнкӧ ӧд колӧ жӧ узьтӧдны кӧрт вӧвтӧ. Налӧн лыдыс пыр содӧ. Та вӧсна уличаяс пӧлӧн, кӧні воысь-во вой кежлӧ кольӧм машинаяс вӧсна сьӧкыд вӧлі идравны лымсӧ, сувтӧдалім ӧлӧдана выль пасъяс. На серти вежоннас ӧтчыд, шуам, середаӧ, веськыдладорас машина кольны оз позь, а четвергӧ – шуйгаладорас. Буретш тайӧ лунъясас коммунальщикъяс весаласны уличасӧ лымйысь. Мукӧд лунас машина позьӧ сувтӧдны кӧть кодарладорас, дерт, орчча пасъяссӧ тӧд вылӧ босьтӧмӧн.
Но руль сайын пукалысьяс тшӧкыда оз аддзыны татшӧм пасъяссӧ либӧ оз кӧсйыны тайӧс вӧчны да сувтӧдӧны машинасӧ кытчӧ веськалӧ. Тӧрыт та вӧсна административнӧй кывкутӧмӧ кыским 18 мортӧс.
Лым весалігӧн кӧ корӧны ГИБДД-са сотрудникъясӧс, найӧ медводз тӧдмалӧны машинаыслысь кӧзяинсӧ да звӧнитӧны сылы, корӧны идравны кӧрт вӧвсӧ мӧдлаӧ. Эвакуатор вотӧдз унаӧн удитӧны тайӧс вӧчны. Медводдза лым усьӧмсянь позьтӧминӧ машина кольӧмысь 1,5 сюрс шайта штрап мынтіс 110 морт, и сӧмын витлысь автомобильсӧ нуим торъя сулаланінӧ.
Сыктывкарын УМВД-лӧн ГИБДД-ысь старшӧй инспектор Игорь Гудырев:
– Таво кызь улича пӧлӧн сувтӧдім содтӧд ӧлӧдана пас. Таысь ӧтдор тӧвнас коммунальщикъяс ӧшлӧны юӧра пӧв, кӧні индӧма, кутшӧм кадӧ кӧні мӧдасны идравны лымсӧ.
Но, тыдалӧ, оз быдӧн куж лыддьысьны, либӧ оз аддзы гижӧдсӧ. Медводдза пасыс сулалӧ дзик туйвеж саяс. Сэні юӧртӧма, мый, шуам, кӧкъямыс час рытсянь кӧкъямыс асылӧдз улича таладор бокас оз позь кольны машинатӧ, вермасны нуны торъя сулаланінӧ (пасас весиг серпасалӧма эвакуатор). Водзынджык сулалӧ мӧд пас, но сэні нин сӧмын ӧлӧдӧны сулалӧмысь, а кутшӧм кадӧ, абу пасйӧма. Пасас сӧмын серпасалӧма увлань и вывлань петкӧдлан стрелкаяс. Абу кӧ гӧгӧрвоана, ас кежаныд думыштлӧй, быттьӧкӧ зурасинныд пас сюръяас, и сійӧ пӧрис муас. Стрелкаясыс индасны, мый пасӧдзыс и сы бӧрын сулавны оз позь. А кор позьӧ, колӧ косавлыны туйвежӧдзыс да сюсьджыка выльысь лыддьыны гижӧда пассӧ.
* * *
Бӧръявыв экспертъяс висьталісны, кытчӧ шыӧдчыны, асывнас кӧ воштінныд туй бокӧ кольӧм машинатӧ. Медводз, дерт, колӧ звӧнитны МВД-лӧн дежурнӧй часьтӧ. Сэні кӧ юӧртасны, мый машинатӧ збыльысь эвакуаторӧн нуисны штрафстоянка вылӧ, ковмас мунны ГИБДД-ӧ, кӧні кӧзяин вылас дасьтасны административнӧй мыж вӧчӧм йылысь кабала. Ковмас мынтысьны машинатӧ нуӧмысь да сулаланінас видзӧмысь. Сӧмын та бӧрын сетасны кӧрт вӧвтӧ.
* * *
Печать керка водзын лым тола улын быд во тӧвйӧ кык-куим машина. Чайта да, татшӧм серпасыс уналаын. Туй выв пас серти сулавнысӧ позьӧ. Но мед эськӧ нин дізьвидзисны кӧнкӧ керка помланьыс либӧ саяс, но ӧд сувтӧдӧны дзик пыранінас. Нӧшта на ёрта-ёртсяньыс метр квайт костӧн. Лым весалан машина воддзасяньыс бӧръяӧдзыс кытшовтӧ найӧс. Тырӧм машинаяс костас вермис эськӧ сувтлыны нӧшта нёль кымын кӧрт вӧв, но тӧвбыдӧн сэні артмӧ вель кузь да джуджыд лым тола.
Юалі, мый позьӧ вӧчны татшӧм яндысьтӧм йӧзыскӧд.
– Машинаыс кӧ дзонь, а пас серти сэні позьӧ сулӧдны, немтор ог вермӧй вӧчны. Мед кӧть и торкӧ лым весалӧмсӧ.
Но кодкӧ кӧ норасяс татшӧм тырӧм машина вылас, карса администрация котыртас торъя комиссия. Специалистъяс видзӧдласны, кутшӧм выйын машинаыс. Став сертиыс кӧ тыдалӧ, мый сыӧн оз ветлыны, шуам, стеклӧыс жугалӧма, кӧлесаыс абу, либӧ нӧшта мыйкӧ оз тырмы, сӧмын сэк позьӧ корсьны кӧзяинсӧ да тшӧктыны идравны машинасӧ. Та бӧрын кӧ немтор оз вежсьы, кӧрт вӧвсӧ эвакуаторӧн нуасны торъя сулаланінӧ. Кӧзяиныс кӧ и сэтчӧ оз лок, машинасӧ недыр мысти иналасны кӧрт шыблас чукӧртанінӧ, – гӧгӧрвоӧдіс Олег Южаков.
* * *
Важӧн нин ола Опытнӧй станция микрорайонын. Водзті зэв ёна вӧлі кажитчӧ. Быттьӧкӧ и карын, а сиктын моз чӧв-лӧнь, гӧгӧр му-видз да вӧр. Машинаыс эз жӧ уна ветлы.
Ӧні вӧвлӧм видз-му овмӧс муяс вылын гӧгӧр тшак моз мӧдісны кыптыны коттеджъяс да уна патераа куим-нёль судтаа керкаяс. Ӧтуввезса карта вылӧ видзӧдлі да чуйми. Водзті вӧлі дзик ӧти Шордор улича, а ӧні Андрей Журавский, Питирим Сорокин, Зосима Панев, Владимир Тимин, Алексей Бойков, Валентина Витязева, Михаил Доронин, Радостнӧй да весиг Расул Гамзатов нимаяс эмӧсь.
И, дерт, быд выль керка дорын содӧ машинаыс. Мукӧд семьяас и некымын кӧрт вӧв: верӧсыслӧн, гӧтырыслӧн да гырысь арлыда челядьыслӧн.
Та вӧсна, дерт, сьӧкыд лоис асыв-рытнас мунны удж вылӧ да локны гортӧ ас машинаӧн. Татшӧм серпасыс и Тентюковын. «Пригороднӧй» совхозса муяс вылын кыптіс «Атлантида», 14 судтаа квайт кымын зэв ыджыд керка. Мыйта сэні йӧз овмӧдчис, кымын ас машина содіс, а векньыдик уличаыс ӧд эз паськав. Со и норасьӧны йӧзыс, подӧн пӧ ӧдйӧджык воан.
Опытнӧй станция пыр ветлысь-мунысьыс содіс и «Макси» вузасян шӧринсянь Дырнӧсӧдз кытшола туйсӧ выльмӧдӧм вӧсна. Ӧні Эжвасянь локтысьяс, медым эз ков дыр сулавны Октябрь шӧртуйса светофоръяс дорын, «Максисянь» шутёвтӧны Ручейнӧй кузя Морозов уличаӧдз либӧ водзӧ Лесопаркӧвӧй кузя Выльгортлань.
Но тайӧ туйыс вермас лоны и «кузьджыкӧн». Делӧыс сыын, мый Морозов улич вылӧ веськавтӧдз колӧ вуджны кӧрт туй. А тайӧс бӧръя кадӧ пыр сьӧкыдджык вӧчны. Кӧрт туй вылын зільысьяс тшӧкыда сэтчӧ-татчӧ кыскалӧны тыртӧм вагонъяс, вокзалсянь мунӧ либӧ карӧ локтӧ поезд. Шлагбаумыс дыр кад пӧдса.
Но и визя потшсӧ лэптӧм бӧрын машинаяс оз вермыны мунны, туйыс векньыд да. Гожӧмнас кӧ веськыдвыв кежысьяс кыдзкӧ-мыйкӧ бокӧдыс письтӧны на кык туйвизьӧн мунны, тӧвнас лым тола вӧсна тайӧс сьӧкыд вӧчны. Та вӧсна ыджыдджык машина кӧ Ручейнӧйсянь либӧ Лесопаркӧвӧйсянь кӧсъяс кежны Катаев уличалань, кӧрт туй вокзаллань веськӧдчысьяслы ковмас дыр виччысьны, ӧд Морозов кузяыс помся сэтчӧ и татчӧ тювгӧны машинаяс.
Та вӧсна Ручейнӧй вылын сулалӧны Опытнӧй станцияын олысьяс, Эжваладорсянь да кытшола туйсянь локтысьяс, а Лесопаркӧвӧй вылын – Выльгортсянь да Кӧджпомсянь локтысьяс. Сулалӧны машинаяс и Морозов улича вылын, и кӧрт туй вокзалсянь, и мелькомбинатладорсянь воысьяс.
Ёна содӧ машинаыс шойччан лунъясӧ, кор Сыктывкар джынйыс уськӧдчӧ Лесопаркӧвӧй кузя лызьӧн котралан «Динамо» базаӧ.
– Ми некымын во нин жуглам та вылын юръяснымӧс. Вӧзйылісны некымын петан туй. Позьӧ кӧрт туй вуджанінас сувтӧдны содтӧд светофор. Но татшӧмыс эм нин неылын, Катаев-Морозов туйвежын. Кыдзи йитны налысь уджсӧ, абу гӧгӧрвоана. Вӧзйӧны паськӧдны кӧрт туй вуджанінсӧ да вӧчны содтӧд туйвизьяс. Нӧшта эм збыльмытӧм мӧвп – нюжӧдны Катаев уличасӧ Ручейнӧйӧдз кӧрт туй улӧдыс. Та могысь ковмас кодйыны тоннель. Но ставыс тайӧ зэв дона, колӧ ылӧсас 350 миллион шайт, а миян та вылӧ сьӧмыс оз лишав, – висьталіс Олег Сергеевич.
* * *
А, гашкӧ, корлыны специалистъяссӧ Китайысь да? А мый нӧ? Грузияын тай медалӧмаӧсь китайсаӧс писькӧдны Квешети-Коби туй вылын Креста перевалын ӧкмыс километр кузьта тоннель. Куим воӧн пӧ эштӧдасны.
А Катаев-Ручейнӧй тоннельсӧ весиг кодйыны оз ков. Сэні зэв ыджыд гуран, кӧні быд во быдтысьӧ утка котыр. <>
Николай РАЗМЫСЛОВ.
Снимокъясыс ӧтуввезйысь.