2020 вося октябрсянь Россияса став регионас волывлӧ Айму вӧсна Ыджыд тышлы сиӧм кӧлесаа музей. Сійӧс лӧсьӧдӧмаӧсь Россияса президентлӧн индӧд серти.
Кыдз юӧртіс «Победа поезд» уджтаслӧн администратор, «Гӧрд квадрат» медиакотырын водзмӧстчысь Сергей Лукша, найӧ некымынысь нин мунӧмаӧсь ӧтарӧ-мӧдарӧ Транссибырса кӧрт туйӧд Крымсянь Владивостокӧдз, Сьӧд саридзсянь Тихий океанӧдз, волӧмаӧсь и «Восточнӧй» космодромӧ.
«Победа поезд» мӧдысь нин воліс Комиӧ. Сыктывкарын сійӧ сулаліс куим лун, но унаӧн и тайӧ каднас абу вермӧмаӧсь веськавны музеяс. Ӧтуввезйын став билетыс 15 минутӧн и разалӧма, мукӧд предприятие-котырыс пӧ асланыс уджалысьяслы кызь-комынӧн босьталӧмаӧсь да. Волонтёръяслӧн висьталӧм серти, субӧта-вӧскресенньӧӧ волӧма 3.330 морт. Да и выльлунӧ вӧлӧма вель кузь ӧчеред.
Поездса экспонатъяссӧ видзӧдӧмаӧсь Сыктывкарса, матысса квайт районса школаясын, гимназия-лицейын велӧдчысьяс, спорт да ветеранъяслӧн котыръясын водзмӧстчысьяс, культура учреждениеса уджалысьяс, Афганистанын, Чечняын да спецоперацияын воюйтысьяслӧн гӧтыр-челядь да мукӧд.
Сыктывкарса кӧрт туй вокзал дорӧ матыстчигӧн ылісянь кылан война кадся гора шыладсӧ. Айму вӧсна Ыджыд тыш дырйи да Победа лунӧ вӧчӧм снимокъясӧн серпасалӧм вагонъяса поезд водзвылын йӧктӧны военнӧй гимнастёркаа зонъяс. Композитор Марк Фрадкин «Случайный вальс» сьыланкывсӧ гижӧма лётчик Василий Васильевлӧн олӧмӧн тӧдмасьӧм бӧрын. Фронт вылӧ мунтӧдзыс лётчикыс тшӧтш паныдалӧма йӧктысь том йӧзӧс. Бокынджык сулалӧма ныв. Василий корӧма сійӧс йӧктыны вальс, тӧдмасьӧмаӧсь. Зина кӧсйысьӧма виччысьны, но шудыс налы абу мойвиӧма – Василий пӧгибнитӧма…
«Победа поездас» дас кык вагон. Дасас – музей. Дерт, позьӧ пӧ содтыны вагон лыдсӧ, эм мый петкӧдлыны да. Но уна карын вокзалса перроныс дженьыд. Став петкӧдланторсӧ сиӧма войнаводзвывса мирнӧй олӧмлы, Айму вӧсна Ыджыд тышлы да Победа бӧрын странанымӧс кыпӧдӧм-сӧвмӧдӧмлы.
Поездас нёль сюрсысь унджык экспонат, нёльсё квадрата метр декорация, ветымын видеопроектор, дас кӧкъямыс видеостен да 140 мультимедиа веркӧс.
Ставсӧ тайӧс дасьтӧма-вӧчӧма Санкт-Петербургса «Невский баталист» котырысь 70 художник. Налысь уджъяссӧ, панорама-реконструкциясӧ позьӧ аддзыны Нева вывса да Волгоградса музейясысь.
Тайӧ сідз шусяна иммерсивнӧй экспозициясӧ лӧсьӧдӧмаӧсь сідз, быттьӧ ачыд окопын, лазаретын либӧ пукалан вагонын. Кылан лыйсьӧм, фашист самолёт лэбӧм, бомба взорвитчӧм, поезд кӧлеса тотшкӧм, понлысь увтчӧм да весиг каньлысь нявзӧмсӧ (тайӧ гортса пемӧсъяссӧ блокада дырйи Ленинградын олысьяс сёйӧмаӧсь, та вӧсна рӧдмӧма шыр-крыса. Медым бырӧдны найӧс, эшелонӧн вайӧмаӧсь каньясӧс). Ӧшинь саяс вежласьӧны керкаяс, вӧр да видз, вокзалын виччысьысь йӧз. Весиг матыстчан кӧ вагон-теплушкалӧн восьса ӧдзӧс дорӧ, кылан 1942 вося кӧдзыд тӧвлысь лов шысӧ.
Быд вагонын эм экран, кытысь позьӧ тӧдмавны став экспонат йывсьыс. Чунь помнад личкыштӧмӧн позьӧ восьтыны юӧр, кутшӧм лекарство кутӧ киас медсестраыс, мый лыддьӧ ранитчӧмаыс, кутшӧм винтовкаысь лыйсьӧ салдат, кор вӧчӧмаӧсь ружьесӧ да сідз водзӧ. Сэтысь жӧ позьӧ тӧдмавны нималана йӧз да судитӧм нацистъяс йылысь.
Медводдза вагонас пыригӧн сетӧны наушник. Висьтавлысь Лидияыс – збыль морт, Елена Чухнюк. Сійӧ уджалӧма поездса машинистӧн, войнаӧдз новлӧдлӧма йӧзсӧ странаса каръясӧд, а сэсся – фронт вылӧ салдатъясӧс, ӧружие да боеприпас. Сы йылысь 1948 воын «Мосфильмын» снимайтӧмаӧсь «Путь славы» кинофильм.
Лидия висьтавлӧ, кыдзи йӧзыс олісны, велӧдчисны-уджалісны, радейтісны да ёнасӧ эз и мӧвпавны война йылысь. Со кытчӧкӧ мунӧны либӧ кытыськӧ локтӧны инженер, лётчик, пионеръяс, спортсменкаяс. На пиысь ӧти зелёнкаӧн мавтӧ сарпассьӧм пидзӧссӧ. Орччӧн ань морӧснас вердӧ кагасӧ, сэні жӧ батьыс ворсӧ пиыскӧд. Водзынджык – вугыр шатина зон мыйкӧ висьтавлӧ мамыслы. Вагон помас чемоданъяс, велосипед да мукӧд ноп-тубрас.
И со вӧрӧг виччысьтӧг уськӧдчис миян страна вылӧ. Керка пытшкын бать кутлӧ пиянсӧ, а гӧтырыс морӧс бердас топӧдӧма пузчужӧм нывсӧ. Ӧшинь саяс жургӧны фашист самолётъяс, грымакылӧны взрывъяс.
Коймӧд вагонас Брестса крепосьт дорйысьяс. «Кувсям, но ог сетчӧй» сарпалӧ-гижӧ кирпич стенас салдат. Тані и торъя мыгӧръяс, а крепосьтсӧ дорйысьяс пиысь кодсюрӧ быттьӧкӧ йиджӧма-ӧтлаасьӧма кирпич стеныскӧд.
И со нин вагонын фронт вылӧ мунӧны велӧдысьяс, врачьяс, рабочӧйяс да видз-му овмӧсын зільысьяс. Вугыр шатин да лызь пыдди кианыс винтовка.
Том салдатъяслы командирныс петкӧдлӧ, кыдзи колӧ вӧчны медальонӧ пасйӧд. Сійӧс тшӧктылісны лӧсьӧдны быд мортлы, медым, усяс кӧ тышын, вермисны тӧдмавны ним-вичсӧ да чужанінсӧ. Но унаӧн татшӧм медальонсӧ эз лӧсьӧдлыны, лыддисны вомдзалӧмӧн да. Та вӧсна поискӧвикъяс зэв шоча аддзӧны усьӧмаяслӧн коляскӧд орччӧн татшӧм медальонсӧ.
Нацистъяслӧн медся шуштӧм концлагерлы сиӧм вагонӧ пыранінас фашистъяс пытайтӧны пленӧ веськалӧм сӧветскӧй офицерӧс. Водзынджык – верстьӧлӧн да челядьлӧн кӧмкот чукӧр…
Нёльӧд вагонын Лидия висьтавлӧ кӧрт туйса госпиталь йылысь. Татшӧм поездъясыс ветлӧмаӧсь фронтсянь тылӧдз. Синтӧм, ки-коктӧм том салдатъяс куйлӧны нӧсилка вылын, джаджйын. Поезд мунігас пӧ врачьяс вӧчлісны весиг зэв сьӧкыд операцияяс.
Шуӧны тай, кӧть пӧ мындаысь ӧтилаӧ волан, быд пӧрйӧ аддзан мыйкӧ выльтор. Мӧйму «Победа поездын» медсясӧ синмӧ шыбитчисны воскысь вӧчӧм мыгӧръяс, а та пӧрйӧ нин казялі кутшӧмкӧ посньыдторъяс.
Сідз, вагонын, кӧні ставсӧ сиӧма война заводитчӧмлы, керка стенсьыс казялан 1941 вося календарь. Кӧзяйкаыс листсӧ косявлӧма июнь 22 лунӧдз. Фронт вылӧ мунысьяслӧн вагонын синмад шыбитчӧны «Московскiе патроны» 1878 годъ» гижӧда ящикъяс. Сідзкӧ, патронъяссӧ вӧчлӧмаӧсь сар дырйи на. Вагон-госпитальын стенас ӧшалӧ стенд, кытысь позьӧ аддзыны медаль-орден да портсигар. Пуляысь найӧ куснясьӧмаӧсь, но кӧзяинсӧ видзӧмаӧсь кувтӧдз ранитчӧмысь.
Пывсян вагонын миян водзын сулалӧ 1943 воын пленӧ веськалӧм генерал-фельдмаршал, квайтӧд армияӧн веськӧдлысь Фридрих Вильгельм Эрнст Паулюс. Сійӧ «Барбаросса» операцияӧн кӧсйӧма пасьвартны Гӧрд армияӧс, но… Генерал-полковник Константин Рокоссовский фельдмаршалӧс Москваӧ нуӧдтӧдзыс ыстылӧма пывсянӧ, зэв пӧ нин няйт вӧлӧма сійӧ. Но немечыд корӧсясьӧм пыдди сӧмын киськасьӧма пӧсь ваӧн. Та дырйи сӧветскӧй салдатӧн вӧзйӧм майтӧг пыдди вӧдитчӧма Германияын чӧскыд дука вӧчӧмторйӧн. Тані жӧ орччӧн ань песлалӧ пленӧ веськалӧм Паулюслысь кительсӧ.
Орчча вагонын нин Константин Рокоссовский видлалӧ баддьысь кыӧм кӧмкот – «мокроступ». Буретш сыӧн миян салдатъяс виччысьтӧг вуджӧмаӧсь Белоруссияса нюръяс да петӧмаӧсь СССР-са граница дорӧ.
Войнабӧрся кадлы сиӧм вагонъясысь позьӧ тӧдмавны наукаын гырысь вермӧм-шедӧдӧм, космосӧ кыпӧдчан ракета вӧчӧм йылысь.
1942 воын Зинаида Ермольева СССР-ын медводдзаысь дасьтӧма пенициллин. Тайӧ лекарствоыс Айму вӧсна Ыджыд тышын отсалӧма бурдӧдны уна сюрс ранитчӧм мортӧс. Тайӧ жӧ вонас сійӧс ыстӧмаӧсь Сталинградӧ дорйыны йӧзсӧ холераысь. Зинаида Ермольева лӧсьӧдӧма бактериофаг, код вылын уджавлӧма 1922 воын на. Сэки тайӧ повтӧм аньыс юӧма холера вибрион сорассӧ, висьмӧдӧма асьсӧ, а сэсся бурдӧдчӧма.
Ыджыд Вермӧмлы сиӧм вагонын – нимкодясьысь военнӧйяс. Кодъяскӧ со чукӧрӧн снимайтчӧны. А кодсюрӧ и шогалӧны. Ӧти салдатлӧн киас фляжка. Пызан вылас гранъя стӧкан да вылас пуктӧм сьӧд няньтор. Дерт, казьтылӧны усьӧм ёртъяссӧ.
Но мыйсюрӧ музеяс вежӧмаӧсь. Мӧйму сэні ӧти вагон сиӧмаӧсь вӧлі Украинаса талунъя неонацистъяслы. Экранын – видеороликъяс, а стен пӧлӧныс ӧшлӧмаӧсь «Айдар», «Азов» да мукӧд котырлысь дӧрапас, футболка, небӧг да уна мукӧдтор.
Таво сы пыдди лӧсьӧдӧмаӧсь Японияса милитаристъяс да Нюрнбергса трибунал йылысь экспонатъяс. Выль вагонас позьӧ тӧдмавны, кутшӧм опытъяс вӧчавлӧмаӧсь Японияса военнӧйяс 1930 воясын пленнӧйяс, нывбабаяс да весиг челядь вылын. Нималана гижысь Сэйити Моримура бактерияа ӧружие лӧсьӧдысь 731-ӧд отрядсӧ нимтӧма «дявӧл кухняӧн». Мӧд мирӧвӧй война помасьӧм бӧрын тайӧ звер сяма учёнӧйясыс пышйӧмаӧсь США-ӧ, кӧні водзӧ нуӧдӧмаӧсь опытъяссӧ.
Вагонас петкӧдлӧма 1945 вося июнь 12 лунся эксперимент, кор газа камераын пӧдтӧмаӧсь 35 арӧса Мария Ивановаӧс да сылысь нёль арӧса нывсӧ. Татшӧм ногӧн лабораторияас виӧмаӧсь куимсянь дас сюрс мортӧдз.
Весьӧпӧран и со татшӧм юӧрысь: Японияса салдатъясӧс пӧ номсӧдлӧмаӧсь… морт яйӧн.
Японияса генераллы паныд сулалӧ нюмъялысь ныв. Тайӧ Китайса партизанка Чэн Бенхуа. 24 арӧса ныв веськалӧма пленӧ. Японечьяс быд ногыс сійӧс нӧйтӧмаӧсь да мырдӧналӧмаӧсь. Сы син водзын виалӧмаӧсь ёртъяссӧ. Но сійӧ абу чегсьӧма. Вӧрӧг водзын нюмъялысь нылӧс снимайтӧмаӧсь, та бӧрын японечьяс босьтӧмаӧсь винтовкаяс, но абу лыйлӧмаӧсь нывсӧ, а бытшлалӧмаӧсь штыкъяснас.
Нюрнбергса трибунал юкӧнын пукалӧны нацистъяс, кодъяс панісны вир кисьтана войнасӧ да кодъясӧс бӧрас судитісны.
– Тасьті-пань, медицина инструмент, небӧг-журнал, ставыс война кадся. Весиг паськӧмсӧ вурӧмаӧсь сідз шусяна аутентичнӧй, важ ситечысь. Миян дорӧ тшӧкыда матыстчылӧны олӧма йӧз да вӧзйӧны кутшӧмкӧ шоч, важ эмбур, кӧм-паськӧм, медаль-орден да мукӧдтор. Став артефактсӧ сетам Санкт-Петербургса музейӧ, а сэсянь нин мыйсюрӧ веськалӧ миян поездӧ, – юӧртіс Сергей Лукша.
Сылӧн висьталӧм серти, Комиын олысьяс вӧзйӧмаӧсь ӧти вагонын петкӧдлыны Ыджыд Вермӧмын кӧра батальонлысь пайсӧ. Ӧд война кадӧ Комиысь да Ненеч автономия кытшысь фронт вылӧ нуӧмаӧсь дас сюрс гӧгӧр кӧр. Кӧра-доддяяс петкӧдлісны тыш-косьысь раненӧйясӧс, вайлісны боеприпас, пошта да уна мукӧд груз, партизанъяскӧд да десанткӧд ветлісны разведкаӧ куимсё километр сайӧ вӧрӧг тылӧ.
– Колӧ ставсӧ гӧгӧрбок туявны, да артмас кӧ мыйкӧ чукӧртны, позяс лӧсьӧдны татшӧм экспозициясӧ. Став вӧзйӧмсӧ колӧ ыстыны поезд-музейлӧн сайтӧ, – висьталіс «Победа поездса» администратор.
* * *
Кыдз казялӧмаӧсь Сыктывкарӧ поездыслысь волӧмсӧ котыртысьяс, вагонсьыс петӧм бӧрын пӧ том йӧз юасьӧны верстьӧлысь, корсьӧны ӧтуввезйысь юӧръяс. Сідзкӧ пӧ, зільӧмным абу весьшӧрӧ.
Сыктывкарсянь поездыс муніс Лабытнангиӧ, а бӧрсӧ локтігӧн сувтлӧма Печораын.
Коми Республикаса юралысь Владимир Уйба кӧсйысис, и локтан воын «Победа поездыс» волас Комиӧ. <>
Николай РАЗМЫСЛОВ.
Снимокъясыс авторлӧн.