«Коми войтыр» ӧтмунӧм отсалӧ нуӧдны республикаын гырысь фестиваль-конкурсъяс, мед нимӧдны, видзны, сӧвмӧдны пӧль-пӧчлысь нэмӧвӧйся культура-традицияяс. Татшӧм гажъясысь ӧти – Сыктывдін районса Зеленечын «Трӧича лун».
Регионкостса тайӧ фольклор фестивальыс таво июнь 13-15 лунъясӧ мунас коймӧдысь нин. Тӧдчана, мый гаж вылас волывлӧны оз сӧмын миян республикаысь, но и Россия пасьталаысь фольклор радейтысьяс.
«Трӧича лун» тӧдмӧдӧ, кыдзи водзті гажӧдчӧмаӧсь миян пӧль-пӧч. Сыктывдінса Зеленечӧ корӧны волыны республикаса районъясысь творчествоа томуловӧс, фольклор котыръясӧс, медым юргас унджык коми сьыланкыв.
Сьылӧм-йӧктӧм, а сідзжӧ гожӧм воӧмкӧд, кыдз пу вежӧдӧмкӧд да вӧр-ва ловзьӧмкӧд йитчӧм ворсӧм пыр фестиваль дырйиыс петкӧдласны важся культура-традицияяс.
Томулов тӧдмӧдасны ас регионын Троича лункӧд йитчӧм обрядъясӧн. Кольӧм во тайӧ гажас пырӧдчылісны Комиысь, Удмуртияысь, Москваысь том котыръяс.
Сьылісны рочӧн, комиӧн да удмурт ногӧн. Коми сьыланкывъяс ливкйӧдлісны визинсаяс, межадорсаяс, зеленечсаяс, сыктывкарсаяс.
Зеленечса вӧр-ваыс шензьӧдӧ аслас мичлунӧн. Фестивальсӧ нуӧдӧны восьса енэж улын, видз вылын, кӧні йирсьӧны вӧвъяс, кӧзаяс…
Национальнӧй паськӧма ныв-зон и таво бара на гажӧдасны гӧсьтъясӧс фольклор сььыланкывъясӧн. Сідзкӧ, пӧль-пӧчлӧн культура-традицияыс водзӧ сӧвмӧ-паськалӧ.
<> Екатерина МИКУШЕВА. Снимокъясыс ӧтуввезйысь.