Мария Николаевна Шевченко чужлӧма 1937 вося март 4 лунӧ Ыджыдвидз сиктсӧветувса Макарсикт грездын. Мамыс – Александра Александровна Елизарова. Батьыс, Николай Иванович Шевченко, 2015 воӧдз лыддьыссис юӧртӧг вошӧмаӧн, а сэсся менам корӧм серти поискӧвик Виталий Степанович Трошев документъяс серти тӧдмаліс, мый Николай Шевченко погибнитӧма Украинаын Запорожье обласьт фашистъясысь мездігӧн.
М.Н.Шевченколысь олӧм йывсьыс казьтылӧмъяссӧ 2016 вося январын гижис Юлия Михайловна Попова, а тавося мартын Мария Николаевналӧн Надежда Степановна Ананьева нылыс и снимокъяссӧ ыстіс, да гижӧдсӧ лои выльмӧдӧма.
«Менам вӧліны ыджыд бать Александр Максимович Елизаров, ыджыд мам Марфа Асекритовна Елизарова да чой Елизавета Владимировна Букина (Елизарова). Мамӧлӧн вӧлӧмаӧсь Пекла чой да сизим вок: Иван кувлӧма вӧрын, Степан, Пиля, Ёгор пӧгибнитӧма война вылын, Ӧсип, Мише, Андрей. Унджыкыс водз кувлӧмаӧсь. Мамным пенсияӧдзыс уджаліс колхозын, гӧрліс вӧлӧн, плугаравліс тракторъяслы. Вӧлыд омӧль, кӧрымыд оз тырмы да, усьласьӧ. Сэсся и бригадиравліс.
Колхозникъяслы мутӧ вӧлі сетӧны верстьӧлы 500 квадрата метр, чедядьлы – 200, но семьялы 1.500 квадрата метрысь унджык эз сетлыны. Картупельыд омӧля воліс, мукӧддырйисӧ весиг Прокопей дырйи нин кынтавліс. Тӧлыд кӧдзыд жӧ вӧлі, паськӧмыд эз вӧв…
1944 воын Меников Василий миян дорӧ воліс, нылыдлы пӧ школаӧ кад мунны. Мамӧлысь пасьталі пинжак, сарапан – сійӧс еджыд кудельысь вӧлі кыӧны да краситӧны. Новлі кучик кӧті, а кӧтасяс кӧ кӧтіыд, нюжалас зэв кузя. Кор войнаыд помасис, сельсӧветӧ вайӧмаӧсь Германияысь новлӧм кӧлуй. Миян семьялы сетісны носки. Начальнӧй школаас велӧдчим 1-2 классын, а 3-сянь 7-ӧдз – ыджыд школаын. Черниласӧ саысь да свеклӧысь вӧчлім. Школаад мунігӧн и кынмас.
Мед тшыгла эг кулӧй, сёйлім кач. Ньыв пуысь ли перйӧны, пуртӧн весалӧны сирсӧ, косьтӧны да тойӧны шомкорйӧн ли мыйӧн ӧтлаын – и лоӧ пызь кодь. Чӧдлач вотан да пызьӧн сёян. Но мырддялӧны на вӧлі вотӧстӧ, кисьтасны да таляласны, весиг челядьлысь. Вотам вӧлі тшак, косьтам. Макарсикт сайысь намыр вотлім.
Йӧвтӧ поставка вылӧ 200 литр колӧ сдайтны. А турун аслыд пуктыны некысь – бадь увъясысь да кысь ытшкыштан. Додь турун кӧ лоас и. Колхозниктӧ нартитлісны. Ытшкан да, турун ёкмыль оз лэдзны гортад вайны. Картаысь картаӧ вӧлі ветлӧдлӧны да турунтӧ колхозӧ нуӧны. Мамӧ воклӧн гӧтырыс, Габӧ Марья, сарайсьыс турунсӧ шыблалӧмаӧсь да, вилаӧн шыблалысьяс вылад уськӧдчӧма. Во пукаліс тюрмаын.
Война кадад да войнабӧрся воясас чачӧыд челядьлӧн пуысь да дӧраысь вӧліны. Наӧн и ворслім. Шегъясьлім тшӧтш. Нӧшта саӧн карті вӧлі рисуйтам да ворсам. Тулыснас пӧвйӧн чеччалам, дзебсясьӧмысь – «дас чагйӧн» вӧлі сійӧс шуам, «Слушайтеысь», стырей-тапкӧмысь ворсам, сёйысь вӧчасям. Тӧвнас иславлім Але Вась керка дорын (сэки сылӧн керка местаын лесопункт вӧлі) даддьӧн и доддьӧн. Пась вӧлі гугӧдлам да гольӧдчам кодлӧнкӧ керка ӧдзӧс кольчанас, и пышъям сэтысь. Лымйыд сылӧ на, а ми кӧмтӧг нин котралам.
Устинь Тамараясын туйладорас роддом вӧвлі, Марья Григорьевна – бабка Маше – уджавліс сэні. И мамӧй на сэн санитаркаавліс. Кӧрме керкаын вӧлі детсад, Лизаӧс новлӧдлі сэтчӧ. Пӧжарнӧй вӧлі Милиция Ӧлексей дорын. Сельсӧвет дорын тшӧтш пӧжарнӧй. Дежуритӧны вӧлі семьяӧн-семьяӧн. Лавкаын нянь ньӧбны ӧчередӧ водза-водз, весиг войнас, сувтлісны. Тупӧсьсӧ нёль пельӧ юкӧмӧн сетавлісны. Оз вӧлі тырмы…
1952 воын помалі школа – 7 класс. Та бӧрын кук картаӧ ваялі ва. Бӧчкаыс 100 литра. Вӧлӧн ваян, ректан дозъясӧ – и бара мӧдӧдчан ваысла. 1953 воын агсаси. Сава Парась – конюк. Агсасьнытӧ меным пыр вӧлі сетӧны уж. Гожӧмнас вуджӧдісны турун пуктыны, тӧлысь кежлӧ Марте нӧрысӧ ытшкыны-куртны ыстісны. Уджалім Ӧлексан Вась, Демит Лидя, Павел Иван, Пиля Маше, ме… Морт дас-дас вит. Сёяныд аслад – пызь да йӧв, мый гортсьыд мӧдӧдасны. Олім вонйын. Мед оз кӧтась вонйыд, сюмӧдӧн на вевттялам. Илля лунӧ, август 2 лунӧ, локтам вӧлі гортӧ.
1953 воын лэччим карӧ велӧдчыны. Пыстиналы (сэки Макароваӧн на вӧлі), меным да Прокор Альбиналы справкатӧ сиктын эз сетны, но карас сетісны да, примитісны велӧдчыны. Велӧдчим, и менӧ мӧдӧдісны Пӧдтыбокӧ уджавны – кер примитны. Десятниклӧн удждоныс вӧлі 750 шайт. Уджалім кык тӧлысь и бӧр лэччим карӧ диплом дорйыны – тайӧ вӧлі 1957 воӧ. Менӧ сэсся ыстісны Одыбӧ катище вылын кер примитны. Хлыстӧн петкӧдасны катище вылас, сэні чинталасны 8, 6, 4 метр кузьтаӧн ю кузя кылӧдны. Уджалі сэні 1960 воӧдз.
Локті Ыджыдвиддзӧ да пекарняын нянь пӧжалі, сельмагын Ида Васильевналысь декрет отпуск вежи, сэсся 1963 вонас продмагын уджалі. Пекарняас – сэні уджавлім Дане Микита Анна, Педӧр Марья, Емель Лидя, Пиоклист Анна – куим оборот вӧлі пӧжалам няньтӧ. Мешӧкӧн ваявлім няньсӧ лавкаӧ. Магазинын уджалігӧн примитам вӧлі став сикас стеклӧ банкасӧ, сулеясӧ. Чери бӧч-каыд ыджыд – увлань юрӧн ковмыліс пыравны, мед черисӧ босьтны сэтысь.
1965 вося сентябрсянь 1991 воӧдз уджалі сиктсӧветын главнӧй бухгалтерӧн. Сельсӧветсянь вӧлі сеталам удждон Ыджыдвидзса, Джиянса, Зулӧбса, Выльыбса клубъясын, медпунктъясын, школаясын, детсадъясын, интернатъясын уджалысьяслы. Первойсӧ вӧлі ӧтнам, сэсся кассирӧн босьтісны Марья Александровна Ивановаӧс. Деньгасӧ Шойнатыысь вӧлі ваям, кор подӧн, кор пыжӧн, кор тракторӧн.
Сельсӧветад уджалігӧн асывнас гортад идрасян да каян удж вылӧ, а гожӧмъяснад луннас турун пуктан, а рытнас идрасян да бара мунан сиктсӧветад уджавны. Яла босьтны и быдсӧн нулывлісны, Лиза Ӧлексей вӧлі бригадирӧн.
1963 воын ӧтлаасим Степан Афанасьевич Мишаринкӧд. Челядьӧй вит: Лина олӧ Ухтаын, Перымса мединститутын помавліс фармацевтика факультет, Надя велӧдчыліс кооперативнӧй техникумын. Тоня олӧ Белоруссияын, Вова – Ухтаын шопералӧ, Ямалӧ вахтаӧн ветлывлӧ. Мише Ухтаын жӧ, пӧжарнӧй часьтын шопер. Внукъяс и правнукъяс нин эмӧсь.
1961 восянь петкӧдчылі концертъясын, вӧлі запевалаӧн, ветлывлім смотръяс вылӧ. Томдырйи вышивайтчылі, кысьылі. 68 арӧсӧдз мӧс-кук видзим, порсь, ыж, кролик. Кроликыс ӧні на эм. Град выв пуктас да картупель вӧдитам.
Субӧтникъясад пырӧдчылі жӧ. Уна во вӧлі бӧрйысян комиссияын. Сиктсӧветсянь комын во судын народнӧй заседателялі. Кор верми на, отсаси совхозын ёг весавны, урожай идравны. Судзӧда «Коми му» да «Звезда» газетъяс, интересуйтча сиктса олӧмӧн. Эм уна аттьӧалана гижӧд да грамота». <>
Ыджыдвидз сикт, Кӧрткерӧс р.
Ольга Мишарина.