Мый вермас вӧчны мортӧс шудаӧн? Дерт жӧ, семья, кӧні тыр-бур олӧм. Радейтанаыдкӧд и тӧлын шоныдджык, и зэра поводдя дырйи гажаджык. А кор чужӧны челядь, сэки нӧшта на кыпыдджыка овсьӧ.
Та йылысь висьтасьӧны Елена да Иван Михайловъяс, кодъяс дас воысь дырджык нин шудаӧсь ӧтлаын.
Велӧдысь да самолёт
Елена Сергеевна чужӧма-быдмӧма Кӧрткерӧс районса Висер сиктын. Семьяын куим чой-вок пӧвстын медыджыд. Висерса школа помалӧм бӧрын велӧдчӧма пединститутын. Мамыс роч кыв да литература велӧдысь, и Еленалы тшӧтш вӧлӧм окота мам кок туйсӧ талявны. Но пединститут бӧрын недыр и уджыштӧма школаын.
—Ме ичӧт классъясын велӧдысь. Нӧшта содтӧд специальносьт — психолог. И, дерт, медаси уджавны школаӧ. Сетісны нёльӧд класс. А сэн зонпосниыс юр вундысьяс кодьӧсь вӧліны, зэв кывзысьтӧм челядь веськалісны. И сэки сямӧй эз тырмы кутны классын дисциплина, да муні уджавны аэропортӧ.
—Ого! Кутшӧм ыджыд вежсьӧм…
—Велӧдысьыдлӧн уджыс юр выв тырыс. Гортӧ вӧлі локта да вой шӧрӧдз дасьтыся. Мыйкӧ гижа, серпасала, унатор тай колӧ вӧчны урок кежлад. Сэсся водз асыв — школаӧ. А сэні кывзысьтӧм челядь. И батьӧй менӧ жалитіс.
Сэки бать-мам олісны нин карын. Кӧть и вужъясьлісны найӧ Висерӧ, бать пыр кӧсйис локны карӧ. Мам эськӧ вӧлі паныд, ме пӧ карсяньыс матынсӧ овлі нин, Визябӧжысь сійӧ, но ставсӧ вузалісны, орӧдчисны да локтісны карӧ. Ӧд ми, челядь, олім нин тані, и бать-мам кӧсйисны лоны миянкӧд орччӧн. Гӧрд Затонысь ньӧбисны керка. Бать шопераліс аэропортын. И шуис меным, тырмас пӧ, Лена. Школа абу тэнад, ӧвсьы. И вӧзйис аэропортӧ медасьны. Сэні пӧ буретш нывъяс колӧны самолёт пелькӧдны. Ме и кӧсйыси.
—Эз вӧв сьӧкыд велӧдыссянь пелькӧдчысьӧ вуджны?
—Тайӧс батьӧ сэки юаліс жӧ. Но ме некутшӧм эг майшась. И уджыс меным кажитчис. Мыйта интереснӧй йӧзкӧд тӧдмаси: самолёт дзоньталысьяс, стюардессаяс, пилотъяс… Уджалан графикыс кивыв жӧ вӧлі. А сэсся верӧс сайӧ петі.
А тэ абу лётчик?
—Гашкӧ, лётчик сайӧ?
—Налётчик, — шмонитыштіс Елена Сергеевна. — Абу. Верӧсӧй «Белая поляна» йӧв заводын слесар-наладчик. Кнопкаяс личкалӧ, рочасьыштны кӧ, мастер по станкам. Видзӧдӧ, мед бура уджаліс оборудованиеыс. Ачыс сійӧ Типӧсиктысь, Висерсянь неылын грездыс.
—И кыдзи тӧдмасинныд? — юася Михайлов гозъялысь.
—Велӧдчим ӧти школаын, Висерын. Мамӧй тай шмонитігмоз шуӧ, мый бур зятьӧс аслыс велӧдӧма (шулі нин, мамӧй Висерса школаын велӧдысь вӧлі). Иван меысь арӧсӧн ичӧтджык. Сэки нин ёртасим, синмасим, кыдз шуласны. Ӧта-мӧдлы вӧлі записка гижам. И коркӧ меным Иван козьналіс март 8 лун кежлӧ открытка. Ме сійӧс видза ӧнӧдз. Ӧтлаасим да, петкӧдлі, Иван ёна и чуймис, мый эг шыбит сылысь козинсӧ.
Елена да Иван Михайловъяс дас воысь дырджык ӧтлаын кургӧны. Медводз олӧмаӧсь сідз, гижсьытӧг, сизим во, а сэсся 2019 вося июльын ворсӧмаӧсь неыджыд кӧлысь, медматыссаяссӧ сӧ-мын корлӧмаӧсь.
—Мыйлакӧ гижсьӧм йывсьыс эг и мӧвпалӧй. Быттьӧ оз и ков вӧлі миянлы. Овъясным ӧткодьӧсь да, гижсигӧн меным весиг овӧс ни паспортӧс эз ковмы вежны, — водзӧ висьталӧ Елена Сергеевна.
Елена Сергеевна да Иван Степанович быдтӧны кык пи: ыджыдджыкыс Савелий, ичӧтджыкыс Валера. Олӧны Гӧрд Затонын жӧ, но оз ас керкаын, а ипотекаӧн ньӧбӧмаӧсь патера.
Шудаӧсь. Кӧсйӧны нӧшта чужтыны нылӧс. Коркӧ пӧ Максаковкаын чиганка туналӧма Еленалы, мый лоас кык пи да ныв. Со и эскӧны, Енмыс кӧ пӧ сетас, збыльмас.
Посни челядькӧд гажа
Кыдзи висьталіс Елена Михайлова, декретысь петӧм бӧрын аэропортӧ абу нин мунӧма. Компанияыс, кӧні сійӧ уджалӧма кага вайтӧдзыс, вежсьӧма, важ уджалысьяс мунӧмаӧсь да, ас- лыс окота жӧ лоӧма вежны уджаланінсӧ.
Школаӧ медасьӧм йылысь абу жӧ мӧвпалӧма, кусӧма окотаыс да. И велӧдчӧма вузасьысь-кассирӧ да медасьӧма «Ассортиӧ». Регыд мысти (во да тӧлысь уджалӧма) и сэні лоӧмаӧсь вежсьӧмъяс да, Елена мунӧма и сэтысь.
—Кытчӧ ог пыр, сійӧ и киссьӧ, — бара на шмонитыштіс ань.
Ӧні Елена Сергеевна зільӧ Гӧрд Затонса детсадйын. Кӧкъямыс во нин дзолюкъяскӧд.
—Артмӧ, кытшлалін да кытшлалін, а велӧдысь ордымӧ бара сувтін. Кӧть и ичӧт челядь, а велӧдан юкӧн жӧ ӧд.
—Сідзи и эм. И ӧд уджыс сьӧлӧм серти. Медасьны локті да, кыдз шуласны, киӧн и кокӧн босьтісны. Тані зілигӧн менам мӧд пи чужис. Ветлӧдлӧ менам садйӧ, но мӧд группаӧ. Оз пӧ позь, мед вӧлі мам дорас.
—Кутан пӧ вывті чеченитны али мӧдарӧ?
—Ог тӧд. Сиктын эськӧ та вылӧ оз видзӧдны. А карын эм мый бӧрйыны да, со тай торйӧдісны. Но, гашкӧ, и бурджык.
—Елена Сергеевна, шуан, школаын эз артмы чорыд киӧ челядьӧс босьтны. А детсадйын та серти кокньыдджык?
—Дерт жӧ. Детсадйын вомад тэныд и видзӧдӧны, быттьӧ дзолюкъяслы тэ мӧд мам. Кодарӧ чеган найӧс, сыланьӧ и чегсясны. Гырысьджык челядьыдкӧд сьӧкыдджык. Да и казялі, мый ичӧтджыкъяскӧд интереснӧджык. Тані велӧдчӧмыс ставыс ворсӧм пыр. И аслым интереснӧ, и дзолюкъяслы. Гуляйтны петам да, лэбачьясӧс кывзам, тӧдмалам, кодъяс дзользьӧны. Кутшӧм пуяс быдмӧны да сідз водзӧ. А гырысьджыкыдкӧд школаын колӧ, кыдз шуласны, наука гранит йирны.
—Ӧні кӧ корасны уджавны школаӧ, мунанныд?
—Ог. Детсадйын ме ас местаын. Дзолясянь босьта да школаӧ петтӧдз нуӧда ассьым группаӧс. Ӧні быдтасъясӧй шӧр группаынӧсь, 4-5 арӧсаӧсь.
—Дзоляыдкӧд уна серамбанаыс овлывлӧ. Мыйкӧ шуыштасны да, зэв тешкодь. Мыйкӧ, гашкӧ, казьтыштанныд?
—Челядь серпасалӧны ассьыныс семья. Василиса аслас семьяӧ нӧшта кодӧскӧ серпасалӧма. Ме и юася: «Коді тайӧ тьӧтыс?». Тайӧ пӧ Левонлӧн мамыс! А мый, мися, сiйӧ вӧчӧ тэнад семьяын? Но ме пӧ ӧд Левонкӧд пукала, вот и мамыс сылӧн менам мамкӧд орччӧн сулалӧ, — вочавидзис Василиса.
Сёрнитам комиӧн
Елена да Иван Михайловъяс кӧть и олӧны Сыктывкарын, чужан кывсӧ оз вунӧдны. Ас костаныс сёрнитӧны комиӧн, тшӧтш и челядьсӧ велӧдӧны.
—Ӧткымын бать-мам майшасьӧны, мый карын олігӧн оз артмы видзны коми кывсӧ. Ті тадзи жӧ мӧвпалінныд?
—Менам вӧлі полӧмыс. Кӧть и пӧдругаӧй (ӧтвылысь быдтысим, сылӧн нылыс да менам ыджыд пиӧй ӧти луна костӧн чужисны) нылыскӧд комиӧн сёрнитіс чужӧмсяньыс, а ме эг, кӧть и верӧскӧд ас костын ог рочасьӧй. Думайта вӧлі, мый детинкаяс, гашкӧ, омӧльджыка велалӧны кык кывйӧ да кутасны сорлавны. Но олӧмыс петкӧдлӧ, мый тайӧ абу сідз. Оз ков таысь повны. Менам пиӧй ачыс сэсся шуис, тэ пӧ мекӧд комиӧн сёрнит.
Дзоляджык пикӧд чужӧмсяньыс комиӧн сёрнита. Ставсӧ гӧгӧрвоӧ. Вокыскӧд комиӧн и рочӧн сёрнитӧны ворсіганыс. Ок, и гажа налы! Гортын шум-гам! Челядь, быдмасны да, гашкӧ, автомеханикӧн лоасны, машинаяс радейтӧны да. Пыр мыйкӧ мӧвпыштӧмаӧсь кык вок. Шуам, пукалӧны ӧшинь дорын, ми пӧ КамАЗынӧсь. Либӧ джодж шӧрӧ вон зэвтӧмаӧсь, быттьӧ вӧралӧны, быттьӧ бипур пестӧмаӧсь, а дінаныс пищаль, — любӧпырысь висьталӧ мам пияныслӧн ворсӧм йывсьыс.
—Сыктывкарын коми бать-мам ветлывлӧны «Шуда котырӧ». А ті?
—Тшӧтш окотапырысь ветлывлам! Ми сэні водзмӧстчам жӧ. Шуам, няньшомысь вӧчасям. Ме и коми «Зарница» нуӧді, челядьлысь бать-мамсӧ вӧрын котрӧдлі. Ок, и гажа!
«Шуда котырын» овлывлӧны и сійӧ либӧ мӧд специалисткӧд аддзысьлӧмъяс. Тайӧ тшӧтш зэв колана бать-мамлы и зонпоснилы.
Ӧти-кӧ, став майшасьӧмыд, колӧ оз сёрнитны карын челядькӧд комиӧн, бырӧ, а мӧд-кӧ, отсалӧны. Шуам, менам пилӧн «р» шыпас оз вӧлі артмы. Логопед петкӧдліс упражнениеяс, и ставыс ладмис.
Аддзысьлӧмъясыс мунӧны зэв кыпыда. «Шуда котырын» быттьӧ ас рӧдвуж ордын. Дзик быттьӧ Висерӧ вола.
Нӧкъя шаньга медся чӧскыд
—Тіян семьяын эм традиция?
—Кор ачым на вӧлі ичӧт, быд вӧскресенньӧ мамкӧд пӧжасим. Сійӧ пыр зілис миянӧс, чой-вокӧс, чӧсмӧдлыны выль сикас пӧжасӧн. Ас семьяын тшӧтш кӧсйи нуӧдны тайӧ традициясӧ. И Савелийлӧн чужӧм бӧрын тадзи вӧлі. Ӧтлаын пӧжасим, пиӧй вӧлі и няньшомсӧ нямльӧдлыштас либӧ тусьӧн мичмӧдас пӧжассӧ. А кор Валера чужис, кадыс лои этшаджык, да эз кут артмыны. Кӧть эськӧ ӧні бӧр нин заводита традициянымӧс ловзьӧдны.
—Эм радейтана пӧжас?
—Нӧкъя шаньга. Содтӧд на ме радейта кысьыны да вышивайтчыны. Вурсьыла и. Весиг машинка ньӧби. Кӧть эськӧ кадыс, веськыда кӧ шуны, сы вылӧ оз тырмы. Шкапын зэв уна лӧптыс, верӧс тай шуӧ, шыблав пӧ шкап поттӧдзыс. Но ӧд, мися, коркӧ бара на заводита ки помысь вӧчасьны. Верӧс радейтӧ вӧравны. Типӧсиктӧ кайлывлӧ. Савелийӧс сьӧрсьыс босьтлӧ жӧ нин. Валера ичӧт на, ог лэдз. Кӧть эськӧ, аддза, телепит жӧ нин сылы.
<> Екатерина Макарова.
Снимокъясыс Елена Михайловалӧн гортса архивысь.